Варшавське повстання: повертаючись в історію

279

Під час другої світової війни Варшава пережила справжню катастрофу. Місто, який ми бачимо зараз, буквально повстало з попелу. Полякам вдалося по камiнчику відновити свою столицю. Але давайте повернемося до витоків історії, до Варшавського повстання, і згадаємо, як все було спочатку.

Друга світова війна забрала життя близько 6 мільйонів поляків. Це була справжня трагедія. До речі, статистичні дані свідчать, що під час війни мирного населення загинуло більше, ніж солдатів польської армії.

Під час війни гордий польський народ не побажав змиритися з владою супротивників, і практично відразу ж з’явилася партизанська армія. На території Польщі постійно чинився опір загарбникові. Найвпливовішими і численними партизанськими з’єднаннями на території Польщі були: Гвардія Людова (орієнтувалася на СРСР і була підтримуваної радянським режимом), Армія Крайова (підпорядковувалася польському уряду, яке в той момент розмістилося в Лондоні).

Партизани вели активну боротьбу проти гітлерівської окупації: збирали важливу інформацію, пускали пiд укіс десятки поїздів, здійснювали успішні акції нападу, знищували безліч танків і бронемашин. Багато чого радісного і сумного трапилося за роки війни в Польщі, але на особливу увагу заслуговує Варшавське повстання 1944 року. Це кривава сторінка польської історії, але також це історія хоробрості, самовідданості і зради. За час цього повстання загинула рекордна кількість людей.

Як все починалося…

Була середина 1944 року. На той момент радянські війська вже увійшли на територію Польщі, а їх військова операція «Багратіон» закінчилася успішно. Західні союзники Польщі зробили також успішну висадку в Нормандії.

Тим часом польський уряд, що знаходиться в імміграції, разом з підконтрольним йому військом задумали провести велику операцію, в результаті якої повинна бути звільнена центральна частина країни, в тому числі і столиця. Операцію назвали «Буря».

Про ці наміри дізнався Сталін і, швидше за все, ці новини не обрадували начальника. СРСР теж поклав око на Польщу, адже вже був створений Польський комітет національного визволення, де були активно задіяні польські комуністи. Саме цей комітет і взяв на себе обов’язки тимчасової польської влади. До кінця липня радянська армія вже практично стояла біля стін польської столиці.

25 липня бійці Армії Крайової почали збройний наступ. У місті було близько 50 000 бійців, це було набагато більше, ніж кількість німців. Але, підпільне військо, було втомленим, погано озброєним і з поганим рівнем підготовки. Цей факт, звичайно ж був відомим, але всі сподівалися на підтримку і швидку допомогу західних союзників.

30 липня радянські війська наблизилися до одного з головних районів Варшави – Праги. 31 липня генерал Бур-Коморовський, віддає наказ про початок повстання. Німці ж, зовсім не збиралися звільняти територію, і також стали стягувати всі додаткові сили на місце повстання. Повсталим не вдалося добути всю заплановану зброю, а німецькі розвідники розсекретили їх плани. Ось чому на 1 серпня німці відмінно зайняли оборону і дуже скоро зробили контратаку. Головна мета – два варшавських райони – Охота і Воля.

Ситуація дійсно була критичною, тому що у повсталих катастрофічно не вистачало зброї (одна гвинтівка або пістолет були на кілька людей). Рівень підготовки був сумним, ніяк не йшов у порівняння з німецькими військами. Для багатьох хлопців, які брали участь у повстанні, це був перший бій, між окремими групами бійців практично не був налагоджений зв’язок.

Вже з самого початку повстання все йшло не за планом. Повсталі мали захопити важливий стратегічні об’єкти столиці, але вокзали, аеродроми, мости, Варшавська фортеця – все як і раніше було в руках у німців. З’явилося кілька осередків повстання, які миттєво ізолювали солдати Гітлера.

2 серпня керівники повстання почали просити про допомогу радянську армію, попросили, щоб СРСР висадив польську парашутну бригаду, яка залишилася воювати в складі армії союзників. Але у відповідь була тиша і вже 3 серпня всім стало очевидно, що повстання приречене на провал.

Але німців було вже не зупинити. 4 серпня до них активно почало прибувати підкріплення, в хід пішли танки, авіація, артилерія. У сказі Гітлер наказав знести Варшаву з лиця землі і 5 серпня солдати приступили до виконання наказу. До кінця вересня точилися бої за певні райони Варшави і вже 2 жовтня повсталі остаточно здалися, стали залишати місто, і була підписана повна капітуляція.

Ніхто досі не може точно пояснити, чому ж Червона Армія не прийшла на допомогу, адже перебувала зовсім поруч. Радянська версія свідчить, що на той момент армія потребувала відпочинку, солдати були повністю виснажені.

Але, багато істориків впевнені в тому, що Сталін спеціально дозволив німцям знищити польську армію Крайову. Саме ця армія не підтримувала радянський шлях розвитку Польщі, а значить просто була ще однією проблемою на шляху Сталіна. Але єдиної відповіді досі немає.

До речі, сучасна польська історіографія покладає відповідальність за поразку саме на СРСР і Червону Армію.

Підводячи підсумки повстання, можна сміливо заявити, що хоча польський народ і був переможений в той момент, але його дух не був зламаний. Варшаву практично зрівняли з землею, але цей бій стало ще одним доказом того, як мужньо і до самого кінця польський народ боровся з іноземними загарбниками.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram та слідкуйте за новинами Польщі!

Переглядайте свіжі вакансії на нашому сайті і знаходьте хорошу роботу.

Є питання? Залиште повідомлення в розділі «Питання-відповідь» і безкоштовно отримайте консультацію юриста.

10 цікавих фактів про Варшаву

Поляки та українці вшанували у Варшаві воїнів УНР (ФОТО)

Сторінки польської історії: кінець епохи Пілсудського і міжвоєнна історія Польщі

11 листопада – Національне свято незалежності

Історія Варшави: як після війни відновили майже повністю зруйноване місто

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here