Як в польських фірмах борються з дискримінацією на робочому місці

Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Rosyjski. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.

Польський ринок праці змінюється і, як наслідок, у відносинах всередині робочих колективів з’являються нові проблеми. Зараз, коли в Польщі легально працює близько 2 мільйонів українців, все частіше спливають історії про дискримінацію за національним фактором.

Чи існує в Польщі проблема дискримінації або негативного ставлення до працівників? Безсумнівно, хоч деякі їх форми стають все менш популярними. Наприклад, випадки, коли співробітники дозволяють собі недоречну поведінку або жарти щодо колег-жінок стають все більш рідкими. Більшість фірм всерйоз зацікавлені у вирішенні проблеми нерівності статей і як результат, жінки частіше мають той же рівень зарплати, що і чоловіки. З іншого боку, згідно з даними Міністерства праці, жінки в Польщі заробляють, в середньому, на 700зл менше чоловіків.

До колег з-за східного кордону ставляться з підозрою.

Зараз нестача робочої сили спонукає польські фірми все частіше звертатися до послуг іноземних працівників. Найчастіше це українці, але чималий відсоток емігрантів становлять також вихідці з Білорусі та інших країн СНД.

Діючі в Польщі етичні канали, що дозволяють співробітникам анонімно ділитися проблемами, які з’являються на їхньому робочому місці все частіше реєструють заяви від працівників, які не є поляками. Як випливає з даних Загальнопольського інтервенційного Центру, протягом останніх 4 років більшу частину всіх заяв (74%) склали скарги на відсутність взаєморозуміння в робочому колективі.

Ще зовсім недавно поляки вважалися народом толерантним і відкритим для інших культур – можливо, пов’язано це з тим, що «чужих» вони знали тільки за фільмами і рідкісним зустрічам. У той же час не дивилися на нас, як на загрозу, але зараз, коли понад 16% польських фірм наймає українців, деякі всерйоз почали побоюватися за свої робочі місця. Не маючи перед собою прикладів того, як слід сприймати колег з-за кордону і страху перед конкуренцією полки починають проявляти широкий спектр негативного ставлення: від простої грубості до справжньої агресії і цькування.

З такого ставлення народжуються ситуації, коли, на перший погляд, позитивні нововведення приносять негативний результат. Так промислове підприємство, яке з метою звернути увагу на менший досвід роботи українців в даній сфері, закупило для них партію червоних комбінезонів. Метою цього нововведення, в першу чергу, було підвищення безпеки на підприємстві. В результаті це призвело до цілком очікуваного сегрегації робочих і появи принизливого прізвиська „czerwonka”, яким польські співробітники називали своїх українських колег.

Труднощі в прийнятті польськими працівниками нових колег з-за кордону з’являються не тільки серед робітничого класу (хоча там, пасивна агресія найсильніша). Наприклад, 40 українок, які працюють в бухгалтерській фірмі, незважаючи на більше ніж високий рівень компетенції, щодня стикаються з відчуженням з боку польських співробітниць. Щоб побороти дискримінацію в будь-якій фірмі, необхідно звернути на неї увагу роботодавця. Тільки володіючи актуальною інформацією про проблеми колективу, керівництво зможе вчасно докласти необхідних зусиль для вирішення виникаючих конфліктів.

У відділів HR (human resorces) тепер куди більше роботи

Дослідження Personnel Service „Barometr Imigracji Zarobkowej” показало, що польські працедавці все частіше пропонують працівникам з України додаткові бонуси. Найчастіше це допомога в оформленні документів (37%), соціальні плюси, в тому числі медичне страхування (25%), оплата житла (24%) або ж транспорт до місця роботи (19%). Крім того, 12% роботодавців оплачує співробітникам інтернет, а 9% – харчування.

Аналіз вакансій показує, що польські фірми починають все лютіше конкурувати між собою за увагу іноземців. Зараз шукають вже не дешеву робочу силу, але освічених фахівців в сферах торгівлі та послуг. В кращу сторону змінюються і суми зарплат, які вже набагато слабкіше відстають від зарплат корінного населення.

На жаль, навіть коли роботодавець ставиться до іноземних співробітникам з усім привітністю, цього може не вистачати. Велика частина приїжджають на заробітки володіють польською дуже слабо, або ж не володіють зовсім. Цей аспект часто призводить до різного роду зловживань. Наприклад, якщо єдиний говорючий по-українськи бригадир-поляк зловживає своїм становищем, члени його бригади ніяк не можуть заявити про порушення.

З іншого боку, щоб протидіяти виникненню подібних ситуацій, деякі польські фірми вже намагаються вносити необхідні зміни. Етичний кодекс і регламент фірм переводяться на доступні іноземним працівникам мови. З’являються соціальні менеджери, що володіють рідними мовами співробітників, мета яких – вирішувати виникаючі конфлікти раніше, ніж вони викличуть серйозні проблеми. Критично важливо, щоб і співробітники з-за кордону ставилися до дотримання своїх прав відповідально, знали до кого можна звернутися з конкретного питання, якими адаптаційними і підтримуючими програмами вони можуть, у разі необхідності, скористатися.

У містах, де відсоток українців особливо великий (наприклад, Вроцлав) допомогу ініціюють не тільки підприємства, а й органи самоврядування або навіть установи міського транспорту. Виготовляються карти, путівники та навіть цілі видання українською мовою. Обслуговування в іноземних мовах починає впроваджуватися і в дитячі садки, поліклініки і навіть в юридичних конторах, що в значній мірі спрощує процес адаптації.

Дефіцит робочий сили не припиняє рости, тому перед рекрутерами і кадровими відділами постає завдання не тільки знайти, а й утримати працівника. Йдеться про пристосування робочого календаря до наших релігійних і національних свят. Деякі фірми забезпечують іноземцям довший відпустку, даючи можливість провідати родину і провести з ними більше часу.

Не міняє це того факту, що роботодавці повинні вести діалог про свої плани щодо іноземних працівників з польською частиною команди, проясняючи побоювання щодо втрати робочих місць, аргументуючи впровадження допоміжних програм. Таким чином стає куди простіше регулювати градус негативу в колективі.

Матеріал підготований на базі інформації порталу biznes.newseria.pl

Зображеня взято з vk.com/novinach