Українська
Русский
Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Rosyjski. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.
50 фотографій, 50 доль, 50 історій, 50 життів, 50 мігрантів з України, яких об’єднали у проекті «Невидимі» фотограф Степан Рудик та Анна Демчур. Цей проект мав здивувати польського глядача. Так і сталось.
Презентація фотопроекту відбулась під час відкриття Фестивалю української культури «Українська весна» у Познані. Виставку два тижні могли оглянути усі, позаяк розташовувалась вона у самому центрі міста – на познанській площі Ринок. І таким чином «Невидимі» стали відомими.
Степан та Аня розповідають, що ідея виникла два роки тому, коли на вулицях Познані істотно побільшало мігрантів з України. «Оскільки міграція – явище непомітне, звідси і виникла назва проекту», – говорить дівчина, а фотограф Степан додає: українців так одразу і не пізнати. «Ми не відрізняємось від поляків одягом, зачісками, кольором шкіри…і тому такі невидимі на перший погляд».
Для Степана кожне фото – глибинне, а кожен герой – особливий і про кожного, за його словами, можна написати цілу книгу. «Українці, яких не помічають, часто-густо мають вищу освіту, інколи і не одну. Завдяки цьому проекту я хотів показати, що українці – це не завжди тільки прибиральниці та будівельники, але й високоосвічені люди. Це перше, а друге – я дуже хочу, аби мої фотографії надихнули інших українців, аби вони не боялись розкривати свій потенціал, розправляти крила в еміграції, жити та прикрашати цей світ». Фотограф наголошує, що усіх його героїв об’єднує одне – мігрантське життя, життя поза домом, де все не таке – сонце, небо, поля, повітря…
«Невидимі» – це не тільки фотографії українців, але і їх мрії, які автори проекту записали https://vimeo.com/269156012. Завдяки цій мультимедіальній частині – кожне обличчя у буквальному значенні заговорило до перехожих. Анна у свою чергу підкреслює, що питання міграції також є дуже близьким для поляків, хоча не всі готові говорити про це відкрито. «Ми, поляки, майже в кожній родині маємо когось за кордоном і коли ми чуємо такі мрії, то розуміємо, що чуємо мрії наших братів, мам, сестер, тіток… Мені дуже хотілось показати, що українці у Польщі такі самі мігранти, як ми у Англії, Швеції, Ірландії», – підсумовує дівчина.
Автори проекту з особливим сентиментом згадують презентацію проекту, коли усі герої зустрілись і могли познайомитись між собою. «Саме у той день я зрозумів, що усіх нас об’єднує одна доля – усі ми сумуємо за домом і всі ми хочемо, щоб в Україні був добробут і щоб не було війни», – розповідає Степан.
Фотопроект «Невидимі» викликав велику зацікавленість у засобах масової інформації, адже саме у такий мистецький спосіб найкраще руйнувати стереотип українського заробітчанина у Польщі. Степан та Аня сподіваються, що їх проект буде черговою міцною цеглинкою у мості україно-польського порозуміння. Наразі запланована презентація проекту восени у Гданську під час Тижня українського культури.
«Невидимі» є продовженням проекту про інтеґрацію українців у Великопольщі, на реалізацію якого Степан Рудик отримав стипендію маршалка Великопольського воєводства. У планах авторів показати виставку у всіх великих містах Польщі.
Підписуйтесь на наш канал в Telegram та слідкуйте за новинами та свіжими вакансіями Польщі!
Grill’s – бургер, ковбаски та овочі з грилю у самому центрі Варшави
Piękno Jedności: відомі поляки вбралися у вишиванки, щоб показати близькість народів
На чому економлять і куди витрачають гроші українці в Польщі?
Французькі круасани у Варшаві в оригінальному українському стилі
