студент Варшавского университета Максим Сытников

Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Rosyjski. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.

Сайт «Польща Сьогодні» продовжує розповідати історії українців, які обрали навчання в Польщі. На цей раз своїми враженнями з нами поділився студент політології Варшавського університету Максим Ситников, який зараз навчається на 5 курсі.

 Привіт, Максим. Поділися своїми враженнями щодо навчання у Варшаві. Чи подобається тобі вчитися у Варшавському університеті?

– Так, мені дуже подобається. Мені цікаво те, що я вивчаю, мені подобаються викладачі, підхід. Взагалі не шкодую про свій вибір.

Чому ти обрав саме Варшавський університет?

– По-перше, це найбільший університет Польщі. Дуже високі показники серед випускників. Сам по собі ВНЗ дуже престижний і відомий.

Ти сам поступав або через посередників?

– На 1 курс я поступав через посередників, але це був інший університет. Спочатку я поступив у Вищу технічно-економічну школу в Ярославі. Там я вчився перші 3 роки і поступив туди через організацію в Києві. У Варшаву поступав самостійно.

Чи були у тебе проблеми з мовою, коли ти приїхав в Польщу?

– Так, звичайно. Я не знав добре мови, коли приїхав. Сам намагався учити ще в Києві, але моїх знань явно не вистачало, щоб нормально вчитися. Але до першої сесії я вже добре опанував польську і здав її без проблем.

Чи подобалося тобі вчитися в Ярославі?

– Ярослав це місто в східній частині Підкарпатського воєводства, один з найбідніших регіонів Польщі. Там нічого немає, живе близько 30 000 чоловік. Найбільше студентів і пенсіонерів. Ніяких перспектив, нічого цікавого. Поступати в Ярослав не рекомендую, навчальна база дуже слабка. Туди добре поступати тим, хто хоче халяви, усі можуть здати на 5. Ще плюс, що в гуртожитку умови хороші, краще ніж у Варшаві. Але робити там, чесно кажучи, нічого. Перший рік я там провчився, а на другому році мені вже стало зовсім там нецікаво і я поїхав по Эразмусу в Португалію. Мені там дуже сподобалося, безпечна і тепла країна. Ціни такі ж, як в Польщі.

 Чи багато українців вчиться в Ярославі?

– На моєму факультеті українців було більше, ніж поляків. До кордону з Україною всього 40 км, тому в університеті вчиться багато людей із Західної України. Тільки на моїй спеціальності було близько 15 українців.

Чи були проблеми з написанням дипломної роботи на 3 році?

– Звичайно, було нелегко написати роботу на 80 сторінок, але все реально. Писав про Євромайдан, захистив роботу на 5. Головне, що тема була мені цікава, я дійсно приділяв їй багато часу, навіть брав участь в Євромайдані. Дуже вдячний своєму промотору, професорові Трембінській. Вона і критикувала коли треба було, і допомагала дуже.

 Якщо порівнювати університет в Ярославі і Варшавський, то відчувається різниця в рівні навчання?

– Так, звичайно. Спочатку у Варшавському було нелегко. Оскільки перша моя спеціальність європеїстика, політологія це зовсім інша сфера. Зі мною вчаться люди різного віку, деякі вже працюють на радіо і телебаченні, деякі є членами політичних партій. Різниця після Ярослава звичайно величезна, але мені це дуже подобається. Дає стимул до розвитку.

– Чи подобається тобі в цілому життя у Варшаві? Які ти бачиш плюси і мінуси?

– В цілому мені дуже подобається, я люблю Варшаву. Якщо говорити про мінуси, то перший – це брудне повітря, особливо це відчувається взимку. Багато будинків досі опалюються вугіллям, тому запах іноді жахливий. Ще мінус в тому, що ти постійно відчуваєш контроль. За порядком дійсно стежать і іноді можуть оштрафувати за якусь дрібницю, наприклад за те, що не там дорогу перейшов. Останній раз мене оштрафували за те, що я їхав на велосипеді по пішохідному переходу. В цілому це основне.
Плюси ж в тому, що Варшава дуже красиве місто. У ньому дуже багато можливостей, постійно щось відбувається, легко знайти роботу. Життя вирує.

Чи шукав ти роботу у Варшаві?

– Так, проблем з пошуком роботи не було. Я працював на інвентаризації, потім офіціантом, барменом, працював ще у вагоні-ресторані. Кожного тижня на цьому потягу їздили в Париж. За фахом доки не працював, займаюся волонтерством у Варшаві зараз.

Чи допомагає Варшавський університет знайти практики?

– Так, у нас є спеціальне бюро кар’єр. Там вони дають доступ до спеціального сайту з перевіреними пропозиціями практик, і оплачуваних, і неоплачуваних. У цьому плані Варшавський університет дуже сильно допомагає. Зазвичай найцікавіші пропозиції не оплачуються, але в цілому завжди можна знайти те, що тобі підійде.

Ти плануєш залишитися в Польщі після закінчення університету?

– В найближчому майбутньому планую жити тут, так, а там подивимося.

Яку пораду ти можеш дати абітурієнтам?

– Не боятися і ні про що не шкодувати. Якщо хочете щось робити, то робіть. Хочете виїжджати – виїжджайте, не хочете – залишайтеся. Не сидіть на місці, усе в ваших руках. Я радий, що пройшов через усе це, що вчився в Ярославі, поїхав на Эразмус, працював в різних місцях. Я упевнений, що все що не робиться, все на краще.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here