Три роки помилок? Я так не думаю

Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Rosyjski. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.

Отже, 3 роки — це багато. Це дуже багато для того, щоб зрозуміти: де ти? як ти? і що, друже, хочеш від цього світу… здавалося б…

Проте, третій рік видався найскладнішим в моєму еміграційному життю. Навіть не так — цей рік був/є точкою відліку і пізнання себе. Не знаю як там у кого, але у мене етап акліматизації розтягнувся на роки. І це зовсім не означає, що я не могла себе знайти, просто весь цей час мене ніби брали і набивали по вуха новою і не завжди зрозумілою інформацією, потім утрамбовували плотненько і повторювали цей процес ще і ще. А якщо врахувати мою худу натуру, то я була зовсім на грані…

Переїзд в нову країну — це шок, завжди. Мозок повинен працювати швидко, якісно і без помилок. Хотіла кричати: «хелло, я ж всього-лише людина!». Але ні, дорогенька, цю свою «жалість до себе» потрібно залишати на кордоні, хочеш навчитися плавати — починай борсатися. І це, скажу я вам, саме приголомшливе і неймовірне що зі мною в житті відбувалося. Те, від чого зносить дах і на секунду кидає в холодний вир, а потім різко переносить в домашню ванну з пінкою і маслом какао.

Три роки важкого, цікавого, нового, лякаючого і запаморочливого життя. Три роки досвіду.

Рік 1. Ти як дурник ходиш з відкритим ротом, опухлою головою від інформації та іскоркою в очах. Під цим гаслом пройшов мій перший рік проживання в іншій країні. Відмінний час, але по-своєму. Хотіла б я щось змінити? НІІІ, я пройшла цей шлях дуже натурально (я іноді дуже добра до себе) і згадую цей час з теплотою і сміхом… таким, від якого може випасти міжхребцевий диск, я чула, що таке можливо, тому потрібно бути обережніше.

Рік 2. Рот все також продовжує бути відкритим, тільки тепер з нього ще виходять іноземні звуки, вже цілком розпізнаються і логічні. Польська мова виявився не така вже і проста. Ні, дорогі мої, недостатньо додати до кожного слова ПШЕ, виявляється все трохи складніше, ну зовсім небагато-пару років тренувань і все вийде. Інформація вже приходить дозовано і навіть встигає укластися в пам’яті, так і відчуваєш ти себе трохи краще, майже як свій, а-ля свій серед чужих. Другий рік еміграції — це мій улюблений рік. Я все теж наївне, сліпе кошеня, але тільки з внутрішньою впевненістю, що все вирішу, дайте тільки каву допити.

Рік 3. Що взагалі відбувається? Ось вона, головна характеристика цього року. На багато речей починаєш по-іншому дивитися, інакше сприймати. Думаєш про те, про що в попередні два роки взагалі не замислювалася. Хтось скаже, що це вік або загальмована реакція на переїзд – цілком можливо, пам’ятаєте, ми всього лише люди.

Мій пост субьективный і особистий, не беріть на свій рахунок. У кожного по-різному, це саме солодке і полягає.