Українська студентка: «у Польщі більш жорсткі критерії оцінки знань, але стипендії ні в кого не забирають»

Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Rosyjski. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.

Костецька Iрина, студентка кафедри журналістики та засобів масової комунікації «Львівської політехніки», зараз отримує спеціальність «дипломатія» у Ягеллонському університеті (Краків, Польща). Дівчина має досвід подвійного навчання, оскільки спочатку вступила в польський, а в наступному році – у львівський університет. Політехніка надає можливість своїм студентам навчатися за програмою подвійних дипломів в ряді польських технічних вузів.

– Практично всі мої львівські однокурсники запитують, як мені вдається опановувати хоч і чимось споріднені, але все ж доволі різні фахи: журналістика та дипломатія, до того ж в Україні та Польщі одночасно, – розповідає студентка. – На що я незмінно відповідаю – якщо палко чогось бажаєш, то зможеш! Я дуже хотіла бути журналісткою, але так склалося, що спочатку отримала можливість навчатися мистецтву дипломатії в Польщі. Тим паче, що я родом з прикордонного містечка – Мостиська. Що ж до мого польського студентства, то попередньо я успішно склала два іспити в Генконсульстві Республіки Польща у Львові, після чого мені запропонували на вибір вступ у будь-який польський університет. Я обрала Ягеллонський з низки причин: близькість до рідного міста, високу репутацію цього ВНЗ, а також те, що Краків і Львів в архітектурному вимірі подібні один на одного як брати-близнюки. Там я склала кваліфікаційні іспити й нині паралельно навчаюсь у сусідній державі.

Звісно, у навчального процесу в Україні та Польщі є певні відмінності. Ірина, котра має можливість порівняти особливості отримання вищої освіти в обох країнах, залюбки поділилась своїми враженнями.

– Тамтешні студенти більш відданні навчанню, дуже багато часу проводять у бібліотеках, натомість наші студенти надуживають Інтернетом, – каже майбутня журналістка-дипломатка. – Що ж стосується викладання, то польські педагоги, як мені видається, занадто складно все пояснюють, на відміну від українських викладачів, скажімо, «Львівської політехніки», які подають нам навчальний матеріал просто та  зрозуміло. Коли ж говорити про матеріальну сторону життя українського студентства у Польщі, то, на відміну від багатьох моїх однолітків, котрим доводиться віднаходити якісь фінансові джерела на навчання та побут, мені в цьому сенсі значно легше. Адже я – стипендист польської держави, отож отримую щомісячну стипендію у розмірі 900 польських злотих, чого, як на мене, цілком вистачає на прожиття, комфортний гуртожиток, харчування та інші потреби. Загалом же хочу зазначити, що в Польщі хоч і значно жорсткіші критерії оцінювання знань, але стипендії там ні в кого не забирають.

До речі, хочу розвіяти деякі усталені уявлення про нібито значно вищий рівень життя пересічних поляків, ніж українців. На мій погляд, ціни тут досить високі, а зарплати не такі вже великі. Відтак польські випускники тамтешніх університетів нерідко прагнуть в подальшому шукати більш високооплачувану роботу в  країнах Західної Європи. А ось позитивною стороною життя студентів у Польщі є те, що практично кожен може дозволити собі в канікулярний період мандрівки Європою, адже молодим людям пропонують безліч акційних пропозицій і лоукостів, що  дає можливість за помірні гроші здійснювати досить далекі подорожі. Зокрема, я вже відвідала Францію, Австрію та Чехію.

Що ж до самопочуття українців у Польщі, то, як вважає Ірина, попри теперішній неоднозначний характер стосунків між обома країнами (антиукраїнські акції, незадоволеність місцевого населення постійним збільшенням кількості наших заробітчан, котрі нібито забирають у поляків робочі місця), на рівні студентства  якоїсь недоброзичливості вона та її українські однокурсниці не відчувають.

– Ми, студентки-українки, жодного разу не помітили якоїсь упередженості у ставленні до нас, надмірних вимог у порівнянні з польськими колегами, – розповідає студентка. – До того ж я ніколи не ставила собі за мету у будь-який спосіб залишитися в Польщі для постійного проживання. Набуті ж в Ягеллонськму університеті знання хочу в недалекому майбутньому привезти в Україну та реалізовувати себе у власній державі.

Ігор Галущак

Львів