Слідом за закриттями ужендов у нас виникає наступна проблема-припинення роботи закладів громадського харчування, салонів краси, заводів, можливо магазинів. Хазяїни бізнесів закривають тимчасово свої торгові точки і пропонують співробітникам піти у відпустку за свій рахунок. Юрист Галина Левицька у своїй групі на Facebook пояснила, як ця ситуація виглядає з боку Трудового кодексу.
Відразу обмовимо, що дані правила будуть стосуватися тільки працюючих на умові про працю. На жаль, умови злеціння і умови про дзело в цій ситуації з вимушеним припиненням роботи в абсолютному програші і будуть змушені сидіти вдома поки без роботи і заробітку.
У разі, якщо роботодавець повинен закрити свою торгову точку/локаль/робочі місця або їх частину, або якщо у нього немає можливості доручити працівникові виконувати віддалену роботу, застосування знаходить ст.81 § 1 Трудового кодексу.
З цього положення випливає, що працівникові за час невиконання роботи, якщо він був готовий її виконувати, і виникли перешкоди з причин, що стосуються роботодавця покладається право на заробітну плату:
визначена договором погодинна ставка або місячний оклад (це відноситься до працівників, оплачуваних за фіксованою погодинною ставкою, наприклад 20 злотих на годину або за фіксованою місячною ставкою, наприклад 4 тис. PLN на місяць-ці працівники також отримуватимуть ці ставки заробітної плати під час простою),
якщо вищевказаних компонент заробітної плати не був позначений при визначенні умов оплати праці – працівникові покладається 60% від заробітної плати (це стосується, зокрема, працівників, які отримують зарплату на акорд або комісійну, тобто винагороду, визначену як сума за кількість виробленої продукції або певний % доходу/доходу/прибутку).
Однак в будь-якому випадку ця зарплата не може бути нижче розміру мінімальної заробітної плати за працю, встановленого на підставі окремих законів.
Бо слід визнати, що необхідність закриття підприємства з метою протидії COVID – 19 буде причиною відносно роботодавця – незважаючи на те, що це причина niezawiniona роботодавцем (так само, як і відключення електрики в місті, в тому числі у виробництві, що унеможливлює роботу, повінь яке затопило завод роботи і т.д.).
Так що кого ще відправляють в неоплачувану відпустку або намагаються довести, що по умові про працю за час вимушеного простою роботодавець не повинен нічого оплачувати, – це не правда. Є ризик множинних заяв в інспекцію праці у зв’язку зі спробами роботодавця заощадити.
Перелік пунктів пропуску, які будуть відкриті на польському кордоні
а бізнесу що робити