Українка Олена Дровняк вже кілька років працює водієм-міжнародником на величезному вантажному авто. За один день дівчина може побувати відразу в декількох країнах, часто ночує прямо в кабіні і не боїться труднощів. При цьому Олена підкреслює, що завжди мріяла про таку роботу. Дівчина розповіла сайту «Польща Сьогодні», чому вирішила вибрати чоловічу професію та які перешкоди трапляються на її шляху.

Cказала собі: «от воно – те, чого я хочу»

Стати водієм в професійному плані я вирішила біля 2-х років тому. Моїм великим захопленням є подорожі, а для подорожей, звичайно, потрібно багато коштів і часу, якого немає при звичайній роботі в одному місці. Працюючи в Україні і маючи досить непогану роботу, я могла собі лише 1 раз в рік дозволити відпустку. Я відвідала Африку і острів Шри-Ланка (куди я точно не зможу поїхати на великому авто, перевозячи товар). Навіть було таке бажання піти вчитися на туроператора, але швидко зникло.

Моя спеціальність дуже далека від тієї, яку я маю зараз. Я закінчила Миколаївський Національний аграрний університет, отримала високооплачувальну роботу по спеціальності, вступила в аспірантуру і захистила дисертацію. Маю диплом кандидата сільськогосподарських наук.

Але в один момент все в житті змінилося і я переїхала жити до Польщі. Влаштувалась на гарну фірму, яка займається продукцією матрасів для фірми IKEA. Опанувавши всі нюанси роботи і досягнувши топового рівня в ній через 2 роки праці, моя душа шукала чогось нового. Я довго копалась в собі, перебрала все, що тільки мені могло подобатись. I ось!!! На фірмі, де я працювала, влітку обідня перерва проходила біля екзаменаційного центру на водійські права. Через браму було чудово видно, як курсанти здають екзамени. Так щодня протягом 30 хвилин обідньої перерви, п’ючи каву, я спостерігала за ними.

Далі вивчила всі нюанси через інтернет, всі тонкощі цієї професії, передвилась ролики на Ютуб дівчат з Швеції, Америки, Канади, які працюють водіями і сказала собі: «от воно – те, чого я хочу».

Екзамен я не здала, а “провалила” виконуючи паркування задом

Потім вибрала автошколу, яка була одразу біля роботи, щоб можна було комбінувати з роботою (бо ціна на все навчання є високою в Польщі). Курс почала з категорії “С”, бо “В” категорію отримувала ще в Україні. Навчання не було для мене складним, може тому, що я була в захваті від усього, може тому, що мені трапились хороші і спокійні інструктори. Важко було здати екзамени в кінці. З теоретичним не було жодних проблем – пішло з 1-го разу і одразу на 100 відсотків (з 74 питань 0 неправильних відповідей). Практичний  екзамен на “Е” категорію я мала здавати через 2 тижні після теоретичного.

Сказати, що я нервувалась і переживала, то нічого не сказати. Дуже-дуже сильно я переживала (хоча в своєму житті мала дуже багато екзаменів, ніколи такого страху я не мала, як в той день). Екзамен я не здала, навіть в місто не виїхала, а “провалила” виконуючи рівнолегле паркування задом. Наступний термін був призначений через 2 тижні – така сама історія.

На 3 підхід, о чудо, все пройшло ідеально і категорія “Е” була зарахована. Але попереду чекало ще складніше випробування – навчання і наступна серія екзаменів на категорію С+Е. Де теж я здала не з 1 разу, а з 3-го…

Після успішно зданих екзаменів треба чекаєти видруку водійських прав. Я чекала рівно 6 днів i  отримала омріяний документ. І тепер я – Дівчина-водій треку.

Після вантажівки, коли сідаю в легкову, мені здається, що на землі сиджу

Керувати фурою не так складно, як здається на перший погляд. Для мене особисто, їздити на великій машині і керувати нею велике задоволення, бо високо, гарний обзор всього навкруги. Коли я вчилась, то їздила на MAN і IVECO на механічній коробці передач. Якби я працювала на таких машинах, може у мене було б інше відношення до цієї професії.

Зараз я працюю на Mercedes-Benz Actros 2017 року випуску, де все автоматично. Натиснув кнопку – машина завелась, вмикнув світло і їдеш, тільки поворотами керуючи. Машина сама підбирає передачу в залежності від того, як я тисну на газ. Плюс до того машина оснащена всіма засобами безпеки для водія. Коли машина починає зїжджати з дороги і наїжджати на білі лінії позначення то спрацьовує датчик і різкий та голосний сигнал, який не дасть заснути, якщо їдеш вночі. Камери встановлені в авто під час їзди реагують на закриття очей водія більше ніж 3 секунди і теж спрацьовує сигнал, що треба зупинятись і не можна їхати в такому стані.

Тому мені набагато комфортніше їздити на грузовой машині, ніж на легковій. Після вантажівки, коли сідаю в легкову, мені здається, що я на землі сиджу, а не в авто, і видимість гірша. Ще на фірмі своїй я їздила на DAF, але дуже мало. Тому Мерседес для мене рідний з усіма своїми недоліками і плюсами.

Мала такий рейс, що прокинулась в Голандії, каву пила в Бельгії, їла обід у Франції, а вечеряла в Німеччині

На даний момент я живу на 2 країни Голандія-Польща. В Україну раз на рік стараюсь теж поїхати, бо там живе моя старенька мама. І я навіть вірш для себе склала “Моя Україна – то мама Марія”. В Голандії моя фірма знаходиться і робота, в Польщі – життя, друзі. А взагалі я більшість часу в подорожах і тому не привязую себе до одного місця. Одного разу мала такий рейс, що прокинулась в Голандії, каву пила в Бельгії, їла французькі булки на обід в Франції, а вечеряла і спати лягла в Німеччині.

Найбільше мені в моїй професії подобається різноманітність – різні люди, різні країни, різноманітна природа. І найголовнішим аргументом для мене є керування своїм часом роботи і відпочинку. Відпрацювавши 4 тижні я маю право на 2-тижневий відпочинок, 6 тижнів – 3 тижні відпочинку, 8 тижнів – 4 тижні відпочинку і так далі. І при тому, що ці 2 тижні вдома оплачувані роботодавцем. Мені подобається, що я можу сама регулювати, скільки мені працювати, щоб бути вільною і займатися тим, чим хочу (відпочивати, їхати до рідних і друзів і т.д.).

Доводилось перевозити живих черв’ячкiв, м’ясо диких звірів та жаб’ячі лапки

Перелік країн, які я вже відвідала: Голандія, Німеччина, Бельгія, Австрія, Швеція, Швейцарія, Чехія, Венгрія, Люксембург, Іспанія. На даний час я працюю в відділі, який охоплює ці країни.

Моя робота полягає на перевезенні товарів в холодильнику чи морозильній камері. Це мясо свинини, яловичини, баранини, курки, стейки, напівфабрикати, тушки, напівтушки свиней, биків і корів. Також перевожу молоко запаковане, твердий сир, моцарелу, соки, заморожену картоплю різних видів (в основному для фрі), морепродукти (кальмари, креветки, риба, осьминоги). Бували і товари незвичні: живі черв’ячки з Канади для ловіння риби, м’ясо диких звірів з Нової Зеландії, м’ясо диких зайців в шерсті і фазанів в пір’ях, жаб’ячі лапки. Також часто бувають товари для виготовлення желатину- свинна шкіра, вуха, хвости. Також перевожу багато заморожених напівфабрикатів з тіста – булочки, готові піци, багети.
Якщо коротко казати, то перевожу все те, що ви щодня бачите на прилавках супермаркетів.

Якщо робота подобається, то мінуси якось згладжуються самі по собi

Мінуси в цiй роботi звичайно є, але в якій професії їх немає. Якщо робота подобається, то мінуси якось згладжуються самі по собі. Конкретно в моїй роботі мінусом є те, що свіже мясо на 5:00 ранку мусить бути у клієнта. Тому виїзди найчастіше доводиться робити вночі і їхати всю ніч, а вдень спати. Тоді збивається ввесь ритм життя. Але якщо після безсонної ночі гарно поспати і відпочити, то цей мінус згладжується. Мінусом в цій роботі також є небезпека, яка може бути де завгодно: на дорозі (аварія, небезпечна гірська дорога), на паркінгу під час ночівлі (але моя фірма оплачує платні паркінги задля безпеки водія і товару).

Під час роботи водієм-міжнародником не тільки дівчину, а й чоловіка може очікувати різна небезпека. Для мене, перш за все, це несподіванки на дорозі. Я навіть мала вже один раз таку ситуацію, що хотілося звертатись до поліції по допомогу. Їхавши з гори зi швидкістю 90 км/год, мене почала обганяти і спихати з мого паса руху інша німецька вантажна машина, і так, що мені довелося зїхати вправо на аварійний пас руху і увімкнути голосовий сигнал. Передивившись потім відео на відеореєстраторі, я не могла зрозуміти, чому він так зробив (доречі, не їхала повільно), але небезпеку в той момент я відчула. Цього мені було достатньо. А так, окрім дороги і небезпеки аварії, більше ніяких небезпек не бачу, бо ночую на платних, освітлюваних з камерами паркінгах. В усьому іншому: «ок».

Багато хто дивується, що за кермом дівчина, але мене це тільки забавляє і піддає адреналіну

Колектив, в якому я працюю, на 99% складається чоловіків. Працюється з чоловіками набагато краще, ніж там, де в основному жінки. Це постійна підтримка і підказування всіх нюансів в роботі від чоловіків-професіоналів своєї справи.

В Нідерландах чоловіки не дивуються тому, що жінка працює водієм, бо там – це норма. У мене на фірмі працює біля 7 жінок. Навіть є дівчина, якій 21 рік і вона своєю основною професією обрала водійство.

На вигрузках товару, то окрема історія. Бо майже кожен раз отримую якісь смаколики: або мясо, або ковбасу, або фрукти від турецьких замовників. Звичайно багато хто дивується, що за кермом дівчина, але мене це тільки забавляє і піддає адреналіну.

Рідні мої спочатку не вірили мені, що я хочу стати водієм і думали, що це не серйозно. Мама і до сьогодні не уявляє, на якій машині я їжджу. Якби вона побачила вживу, то, напевно, була б в захваті. Маю надію на те, що прийде час і я прокатаю її поряд по всій Європі.

Маючи чоловічу роботу – можна виглядати гарно, жіночно і жити в гармонії з собою

Щоб розповісти своїм друзям і знайомим ким я працюю (і щоб вони повірили в це), я почала ділитися інформацією на Фейбуці, Iнстаграмі і Ютуб (TRUCKING-OLENA,@truckingolena). Для мене було важливо описати, як я вчилася і розповісти людям, які переїхали до Польщі і планують тут залишитись, що можна не боятись і йти здавати екзамени в іншій країні.

Але головною моєю метою, було показати як українка, на українській мові з українськими піснями показує своїм співвітчизникам, що наші дівчата-україночки нічим не гірші від шведок, голландок, польських, німецьких дівчат, які працюють водіями, що ми теж маємо право на такі професії і можемо бути там не гіршими. Звичайно, хоч нас і не багато, але ми є. Завдяки своєму блогу я знайшла і познайомилась теж з дівчатами-водіями з України, які вже не один рік працюють по Європі і можуть розповісти набагато більше, ніж я.

Коли я розробляла емблему для свого каналу на youTube, то моєю ідеєю було використати кольори українського прапору – і це вдалося. В своєму блозі стараюсь показати не тільки мінуси цієї професії, а й плюси. Ще моєю метою є розповісти всім, що маючи чоловічу роботу – можна виглядати гарно, жіночно і жити в гармонії з собою.

5 КОММЕНТАРИИ

  1. Молодчинка!
    Надихає… на те, щоб прямувати до своїх мрій та втілювати в реальність)))))
    Нехай Бог завжди оберігає!

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here