Українці в Польщі не тільки працюють, але й купують

Для керівників торгових центрів та гіпермаркетів українці – омріяні клієнти. Вони купують багато одразу і вибирають продукти з «вищої полиці».

– Я регулярно приїжджаю до Польщі. Що я купую? Практично все, що потрібно на щодень. Нещодавно придбали меблі для вітальні та дитячий велосипед. Раніше кілька разів приїздив за підгузками, бо були хороші акції. Практично всі продукти у Польщі мають кращу якість, ніж наші, а головне – хороший вибір. Мені їхати до найближчого супермаркету або магазину зі знижками усього кілька десятків кілометрів. Раз на якийсь час можна і до Любліна поїхати – в одну сторону 200 кілометрів. Але якщо я маю замовлення від кількох людей, поверну ПДВ на кордону, то у кінцевому результаті виходить дешевше, ніж у нас, – розповідає 45-річний Андрій, який приїхав до Любліна з Жовкви по закупи.

Написи і окремі каси

Магазини, роздрібні мережі, галереї та гіпермаркети в Люблінському та Підкарпатському воєводствах мають щодня сотні таких клієнтів, як Андрій, а у вихідні – навіть тисячі.

– Вони залишають нам багато грошей. Найкраще це можна побачити у вихідні. Іноді одна, а той дві каси призначені тільки для українців, чиї візки заповнені до краю. Їх рахунки можуть сягати навіть 20-30 тис. злотих, – розповідає один із працівників магазину Ikea в Любліні. Це найближчий до кордону центр шведської мережі, якої в Україні взагалі немає.

Сотні клієнтів із сходу, які витрачають не малі кошти, надихнули керівництво Ikea зробити кілька нововведень.

“Близько 80% замовлень IKEA у Любліні – це реалізація замовлень від українців. За словами наших працівників, щодня вони обслуговують щонайменше три таких замовлення, відтак було прийнято рішення про працевлаштування особи, яка володіє українською мовою”, – каже прес-секретар фірми IKEA Кшиштоф Яняк.

А у супермаркеті в Любліні нещодавно з’явилися написи українською мовою.

– У Кракові було створено спеціальну зону для опрацювання великих закупівель, в якій є написи польською, англійською та українською мовами, – додає Яняк.

Будівельний супермаркет Castorama також немає відбою від українських клієнтів. У магазині в Хелмі, розташованому всього за 25 кілометрів від кордону, було введені двомовні написи, які допомагають українцям орієнтуватись в магазині та вибрати потрібні товари. Така сама ситуація у Перемишлі, де можна зустріти багато покупців зі сходу. Мовних проблем немає, адже продавці теж доволі часто є українцями.

Мережа автозаправних станцій BP підготувала для українців рекламні листівки українською мовою. Наразі їх можна знайти на двох станціях, розташованих на маршруті від Варшави до Любліна. Кажуть, що наразі це проект пілотних, але якщо принесе результат – збільшення кількості клієнтів, то плануватимуть наступні маркетингові кампанії, спрямовані на українців.

Торгівельний туризм

Маріуш Сидор, представник фірми Media Klub, організовує виїзні поїздки автобусом з Львова до Жешова. Його клієнти в основному представники середнього класу, чоловіки старше сорока. Кожного разу Сидор збирає бажаючих поїхати на закупи до торговельних центрів Жешова. Українці купують в основному фірмовий одяг, який у Польщі дешевший.

“Ми не єдині, хто пропонує шопінг-тури до Польщі. Наша пропозиція – це лише фрагмент зовнішньої торгівлі. Польські підприємці та компанії біля кордону виготовляють листівки або банери українською мовою для того, аби привабити клієнтів зі сходу. Саме тому більшість наших пасажирів не в’їжджають до Польщі глибше, ніж кілька десятків кілометрів. Їм вдається швидко і ефективно зробити закупи. Люди їздять не тільки з нами, але й з власними машинами, рейсовими автобусами або поїздом з Києва до Перемишля”, – говорить Маріуш.

Про те, що українці є вимріяними клієнтами для гіпермаркетів та торговий центрів говорить директор одного з таких магазинів. «Коли українці приходять в магазини будівельних матеріалів, то купують лише найкращі продукти. Вони навіть не дивляться на те, що знаходиться на так званих «нижніх полицях», зроблене китайцям. Вони зосереджені на якості. Це стосується і магазинів одягу, інтер’єру та спортивних товарів. Вони не торгуються, купують багато і платять готівкою У магазині з фірмовим одягом вони можуть витратити чотири тисячі за раз. Чому? Це пов’язано з тим, що у них немає високоякісних продуктів і немає брендових магазинів, як у нас», – говорить директор торговельного центру.

Високий оборот, який породжує українські клієнти, не зменшився навіть після заборони торгівлі в неділю. Дані Податкової адміністрації в Жешові свідчать, що у деякі вихідні дні відвідувачі витрачали ще більше грошей, аніж до змін в законі. – Якщо ви не можете робити покупки в неділю, це буде зроблено в суботу чи інший день. Ви просто повинні планувати це по-іншому – каже Андрій.

Справа в тому, що українці для польських підприємців справжня золота жила. І підтверджує це не тільки спостереження і обговорення, але і точні дані. Про це свідчать, наприклад, документи Tax Free, які дозволяють повернути ПДВ громадянам з країн за межами Європейського Союзу. Приклад: клієнт з України купує ноутбук, телевізор та пральну машину, бере чек у магазині, а на кордоні заповнює декларацію. Співробітники митниці перевіряють товар і вираховують суму повернення. Під час наступного візиту до Польщі клієнт отримує гроші через спеціалізовану компанію або в магазині, де він купив товар. Відтак, робить наступні закупи. Це безперервний процес.

Найбільша кількість податкових документів зареєстрована митниками Підкарпатського та Люблінського воєводств. У 2017 року на прикордонних переходах Підкарпаття було зареєстровано понад 1,5 млн надходжень у розмірі 2,3 млрд злотих. Роком раніше було їх ще більше: 1,65 млн документів на суму 2,7 млрд. злотих.

У Люблінському воєводстві в 2016 році було видано понад 1,4 мільйона податкових документів на суму майже 1.8 мільярди злотих. Попередній рік був трохи гіршим у цьому відношенні – 1,2 мільйона надходжень вартістю понад 1,6 мільярда злотих.

У 2017 році українці витратили в польських магазинах 7,7 млрд. злотих. Більше у Польщі витрачають тільки німці – близько 16 мільярдів. Проте, коли візити конвертувати у гроші, то виходить, що українці за раз витрачають 780 злотих, а німці усього 420.