У Польщі пісний борщ обходиться на третину дешевше, ніж в Україні

Асоціація постачальників торговельних мереж уже більше року порівнює ціни на продукти в Україні та країнах Європи. І якщо на початку 2017 року всі соціальні продукти в Україні були дешевшими, то з кожним місяцем картина змінювалась. Спочатку ми наздоганяли польські ціни, потім порівнялися, а цього року впевнено пішли у відрив. Цього разу ми наведемо рівень цін на овочі в Києві і Варшаві та порівняємо динаміку за березень.

У березні на київському оптовому “Столичному” ринку зросли в ціні буряк – на 57%, або 4грн, капуста броколі – на 50%, або 20грн, білокачанна капуста – на 33%, або 2грн, цвітна капуста – на 30%, або 17грн, морква – на 25%, або 2грн. Не змінилася ціна на ріпчасту цибулю, а картопля і томати подешевшали, відповідно на 14%, або 0,7грн та 5%, або 2грн. Відтепер кілограм буряку коштує 11грн, капусти білокачанної – 8грн, картоплі – 4,3грн, моркви – 10грн, цибулі ріпчастої – 5грн, капусти броколі – 60грн, цвітної капусти – 72грн, а томату – 36грн.

В Польщi за березень на оптовому ринку “Броніше” суттєво подорожчала тільки морква – на 46%, або 3,6грн. Незначно додали в ціні броколі та цвітна капуста, відповідно на 10%, або 3,1грн і 2%, або 1,2грн. Не змінилася ціна на білокачанну капусту, картоплю і ріпчасту цибулю, а буряк із томатами подешевшали на 8%. На 2 квітня кілограм польського буряку коштує 5,7грн, капусти білокачанної – 3,1грн, картоплі – 3,9грн, моркви – 11,4грн, цибулі ріпчастої – 4,7грн, капусти броколі – 34,3грн, цвітної капусти – 45,7грн, томату – 34,3грн.

Якщо порівнювати ціни на овочі в двох країнах, то картина для українського споживача буде виглядати вкрай жахливо. Так, зокрема, капуста білокачанна в Україні дорожча в 2,5 рази, ніж у Польщі. Буряк для українського споживача вище в ціні майже в 2 рази, ніж для поляка. Броколі і цвітна капуста на українському столичному ринку дорожчі на 75% і 57% відповідно, картопля – на 10%, цибуля ріпчаста – на 6%, томати – на 5%. І тільки морква в Україні дешевша на 13%.

Напередодні православного Великодня ми порахували вартість пісного борщу в Україні і Польщі. Ми взяли картоплі та буряку – по 500гр, білокачанної капусти – 300гр, моркви, цибулі і томату – по 200гр, води питної – 3л, солі та перцю – за смаком. Український борщ у нашій країні обійшовся нам у 20,2грн, тоді як у Польщі – у 15,6грн. Таким чином, борщ, зроблений в Україні, коштуватиме на 30% дорожче, ніж у нашого сусіда. І це при тому, що середня заробітна плата в Польщі в 5 разів вища за Україну.

Чому ми брали ціни на 2 квітня, а не на перше? Щоб ви не подумали, що це першоквітневий розіграш від експертів нашої асоціації.

Чому так відбувається? Причин багато. Усі вищезазначені причини можна звести до однієї: владі байдуже, що відбувається з цінами та рівнем життя. Політика займає весь час.

Держава взагалі не цікавиться внутрішньою торгівлею, сконцентрувавши всі невеликі сили на розвитку експорту. А Україна потребує створення Міністерства торгівлі, яке буде займатися, у тому числі, розвитком умов внутрішньої торгівлі. Крім того, держава повинна надавати дані виробникам щодо балансу виробництва та споживання всіх сільськогосподарських культур, як зернові, овочі, яблука та інше. Відсутність такої базової інформації, яка є в країнах ЄС, США та Канади, призводить у нашій країні до хаосу пропозиції. Виробники або продають усі одразу в збиток, або всі тримають продукцію, що одразу задирає вартість головних продуктів до гори. Розподілення дотацій агросектору повинно відбуватися більш прозоро. Оскільки з одного боку вони є, а з іншого їх отримують переважно «окремі» компанії, тому що принципи розподілення, покладені в основу системи дотацій, є хибними.

В Україні один із найбільших податків на додану вартість в Європі на продукти, що з кожним роком усе більше буде відбиватися на ціноутворенні. Середній європеєць купує продукти в яких ПДВ складає 7%, у той час як ми купуємо продукти, у яких закладено 20% ПДВ.

У нашій країні недостатньо овочесховищ та сховищ для яблук, що призводить до того, що ми починаємо з березня імпортувати навіть ті продукти, які виробляємо в достатній кількості, як картопля або яблука. Наші власні на цей час уже не досить належної якості, тому платоспроможні українці хочуть купити краще, переходячи на імпорт. Але за умов підняття внутрішньої ціни до рівня європейської ми побачимо поступове зростання власних сховищ, оскільки вигідніше інвестувати в них, ніж викидати вже дорогу, навіть за європейськими мірками, продукцію. Але на це також необхідно направляти державні зусилля, компенсуючи ставки за кредитами на будівництво.
Оскільки все описане є зрозумілим, але малоймовірним для реалізації на рівні держави, то ми в подальшому будемо бачити негативні тенденції щодо ціноутворення практично на всі продукти.

Джерело: генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко