Про що співається в польському гімні: цікаві факти

Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Rosyjski. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.

Всі поляки урочисто співають гімн, але мало хто може пояснити суть слів цієї пісні. Про що ж насправді розповідає нам Мазурка Домбровського?

Перший куплет гімну відноситься до останнього поділу Польщі. Після розгрому повстання Костюшка в 1795 році територія Речі Посполитої була повністю розділена між Росією, Прусією та Австрією. Таким чином, ця фраза виражає патріотизм і віру у відновлення незалежності.

Після третього поділу Польської Республіки значна кількість польських солдатів іммігрувала у Францію та Італію. У 1797 року генерал Ян Генрик Домбровський, відповідно до угоди з урядом у співпраці з французами, створив Польські легіони. У приспіві автор, який створив легіони, висловив надію на повернення до Польщі під командуванням генерала Домбровського.

Надія легіонерів на повернення до Польщі, проте, була пов’язана з бойовими діями, котрі проводили під керівництвом генерала Наполеона Бонапарта, який в той час вже досяг успіху в збройних силах на півночі Італії, а через кілька років він правив Францією.

У другому куплеті (або в третьому куплеті в рукописi Вибіцкого) автор висловив переконання, що за допомогою Бонапарта солдати із заходу через річку Варта і з півдня через Віслу зможуть відновити незалежну Польщу.

Третій стовбець (другий згідно до оригінального рукопису) відноситься до Стефана Чарнецького, польського полководця під час шведського потопу в 17 столітті і, серед іншого, переправи на острів Алс.

В оригінальному рукописі Вібіцкого є четвертий стовпчик, який відсутній в сучасному гімні. У цьому куплеті автор повідомляє, що єдиною умовою захисту від двох найбільших поділяють країн, а саме Пруссії (Німеччина) і Росії, буде загальнонаціональна згода.

Четвертий куплет (п’ятий по рукопису) призначався для легіонерів, які залишилися в еміграції, і символізував образ поляків, що залишилися на своїй батьківщині і слухали тарабан, як знак польських військ, що наближаються.

Фразу Już tam ojciec do swej Basi mówi zapłakany … слід розуміти так – Już tam ojciec do swej Basi mówi zapłakanej. В результаті деяких граматичних особливостей, сенс цієї фрази міг спотворитися. Адже малоймовірно, що автор, написавши патріотичну пісню, яка повинна була розігріти боротьбу, помістив в неї усупереч поширеним стереотипам правильної поведінки чоловіків і жінок, фігуру плачучого зрілого чоловіка.

У шостому куплеті (в рукописі) Юзеф Вибіцкий згадав Тадеуша Костюшка, командувача битвою при Рацлавіцамі під час повстання в 1794 році. Він також висловив упевненість в Божественному провидіннi.

На закінчення слова Пісні польських легіонів в Італії стосувалися високих подій в історії польського озброєння і сучасних військових лідерів, в ході яких вони сподівалися повернутися на батьківщину і повернути собі незалежність.

Jeszcze Polska nie zginęła,
Kiedy my żyjemy.
Co nam obca przemoc wzięła,
Szablą odbierzemy

Marsz, marsz, Dąbrowski,
Z ziemi włoskiej do Polski,
Za twoim przewodem
Złączym się z narodem.

Przejdziem Wisłę, przejdziem Wartę,
Będziem Polakami,
Dał nam przykład Bonaparte,
Jak zwyciężać mamy.

Marsz, marsz, Dąbrowski …

Jak Czarniecki do Poznania
Po szwedzkim zaborze,
Dla ojczyzny ratowania
Wrócim się przez morze.

Marsz, marsz, Dąbrowski …

Już tam ojciec do swej Basi
Mówi zapłakany-
Słuchaj jeno, pono nasi
Biją w tarabany.

Marsz, marsz, Dąbrowski …

####################################

Jeszcze Polska nie umarła,
kiedy my żyjemy.
Co nam obca moc wydarła,
szablą odbijemy.

Marsz, marsz, Dąbrowski
do Polski z ziemi włoski
za Twoim przewodem
złączem się z narodem.

Jak Czarnecki do Poznania
wracał się przez morze
dla ojczyzny ratowania
po szwedzkim rozbiorze.

Marsz, marsz, Dąbrowski …

Przejdziem Wisłę przejdziem Wartę
będziem Polakami
dał nam przykład Bonaparte
jak zwyciężać mamy.

Marsz, marsz, Dąbrowski …

Niemiec, Moskal nie osiędzie,
gdy jąwszy pałasza,
hasłem wszystkich zgoda będzie
i ojczyzna nasza.

Marsz, marsz, Dąbrowski …

Już tam ojciec do swej Basi
mówi zapłakany:
„Słuchaj jeno, pono nasi
biją w tarabany. ”

Marsz, marsz, Dąbrowski …

Na to wszystkich jedne głosy:
„Dosyć tej niewoli
mamy Racławickie Kosy,
Kościuszkę, Bóg pozwoli. ”

* Текст згідно рукопису Вибiцького

Підписуйтесь на наш канал в Telegram та слідкуйте за новинами Польщі!

Переглядайте свіжі вакансії на нашому сайті і знаходьте хорошу роботу.

Є питання? Залиште повідомлення в розділі «Питання-відповідь» і безкоштовно отримайте консультацію юриста.