Русский
Polski
Нещодавно в Казахстані відбувся П’ятий саміт прикаспійських держав. На ньому лідери прибережних країн – Казахстану, Росії, Туркменістану, Азербайджану та Ірану – підписали довгоочікувану Конвенцію про правовий статус Каспійського моря. Цей документ не тільки встановлює правила колективного використання Каспію, але і дає зелене світло будівництву нового газопроводу для поставок газу в Євросоюз.
На підготовку документа і узгодження цього важливого питання пішло цілих 22 роки. Починаючи з 1996 року глави держав, зовнішньополітичних відомств провели чимало переговорів і спільних нарад. В цей час підписували додаткові угоди. З 2003 року діяльність прибережних країн регламентувала Тегеранська конвенція по захисту морського середовища Каспійського моря. Однак багато аспектів були неврегульованими, тому всім був необхідний конкретний підсумковий документ, яким і стала Конвенція.
Президенти каспійської п’ятірки вже прозвали її «Конституцією» Каспійського моря – найбільшої в світі водойми, яка не має виходу в Світовий океан.
«Конвенція є свого роду Конституцією Каспійського моря. Вона покликана врегулювати весь комплекс питань, пов’язаних з правами і зобов’язаннями прибережних країн, а також стати гарантом безпеки, стабільності і процвітання регіону в цілому», – зазначив у день підписання документа Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Він один з тих, хто всі ці роки прагнув залагодити наболіле “Каспійське” питання безболісно для кожної зі сторін і зробити Каспій зоною миру, добросусідства і дружби.
Під час виступу на пленарному засіданні Каспійського саміту в Актау, глава Казахстану підкреслив важливе геополітичне значення Каспійського моря в силу вигідного розташування на карті світу. Президент зазначив, що цей регіон володіє унікальною історією і різноманітною культурою, тут зосереджені величезні людські ресурси і багатющі природні запаси.
Зокрема, в Каспійському морі мешкає 101 вид риб і знаходиться більшість світових запасів осетрових. У водоймі розробляють безліч родовищ нафти і газу. Загальні ресурси нафти і газоконденсату оцінюються в 18-20 мільярдів тонн.
Чисельність населення всіх п’яти прикаспійських держав – близько 240 мільйонів людей. Все це зумовило необхідність вироблення спільних рішень по всьому спектру питань, пов’язаних з Каспієм.
У підсумку, Конвенція стала основним всеосяжним документом, який регулює права і зобов’язання сторін щодо Каспійського моря, включаючи його води, дно, надра, природні ресурси і повітряний простір. Особливу увагу приділили питанням безпеки, попередженню та запобіганню наслідкам надзвичайних ситуацій та військової діяльності прикаспійських держав.
Експерти відзначають, що документ чітко регламентує питання необхідних розмежувань, режимів судноплавства і рибальства, фіксує принципи військово-політичної взаємодії країн-учасників.
Дуже важливим є і те, що неврегульований раніше статус Каспійського моря блокував будівництво підводного Транскаспійського газопроводу з Туркменії до Азербайджану. Він дозволить постачати 100 млрд кубометрів газу на рік на європейський ринок. А це близько 25% нинішнього імпорту Євросоюзу.
Завданням Конвенції було не просто поділити море, точні межі якого ще тільки належить окреслити і закріпити. Набагато важливіше стало використання водного простору і дна, яке влаштовувало б Всі країни “п’ятірки”.
«Ми встановили територіальні води шириною 15 морських миль, при цьому їх зовнішні кордони знаходять статус державних. До територіальних вод примикають десятимильные рибальські зони, де кожна держава володіє винятковими правами на промисел. За межами рибальських зон зберігається загальний водний простір. Поза морських державних кордонів діятиме свобода мореплавання для суден під прапорами прибережних країн. Важливе значення має домовленість про свободу транзиту до інших морів і Світового океану. Кожна держава реалізує суверенні права на надрокористування в межах свого сектора дна. При цьому передбачена можливість прокладки по дну моря магістральних трубопроводів і кабелів з умовою дотримання екологічних вимог», – сказав глава Казахстану Нурсултан Назарбаєв, виступаючи на прес-конференції за підсумками 5 саміту каспійських держав.
Президент Казахстану підкреслив, що все це сприятиме розвитку транспортної інфраструктури прибережних держав, збільшить транзитний потенціал Каспійського регіону, а також допоможе зберегти екосистему і унікальні біологічні ресурси Каспію.
Варто відзначити, що браконьєрство в цьому регіоні – проблема всіх п’яти держав. Раніше осетрових в Каспійському морі було більше 80% від загального світового обсягу. Але зараз через злочинно великого вилову риби, а також забруднення нафтопродуктами популяції цих цінних порід риби сильно зменшилися.
У Конвенції приділено особливу увагу збереженню флори і фауни Каспію і вирішенню екологічних проблем. «У підсумку, вся діяльність на Каспії більшою мірою регулюватися крізь призму екологічної політики. Екологічний аспект буде лімітувати діяльність у багатьох секторах – в першу чергу у видобувній промисловості і транспорті, а також впливати на режим рибальства», – відзначають аналітики.
Ще один значимий пункт договору-угода про співпрацю в галузі боротьби з тероризмом. Експерти називають документ дуже своєчасним, адже Каспійське море розташоване поблизу вогнищ активності терористів (Сирія, Афганістан), і тут під удар злочинності можуть підпадати як магістралі з транспортування енергоресурсів, якi проходять через Каспійський регіон, так і самі морські нафто-і газодобувні платформи. У цьому випадку це може призвести до тяжких для всіх наслідків.
Всього за підсумками зустрічі лідери п’яти країн підписали сім документів. Це сама Конвенція про правовий статус Каспію, а також угоди про торгово-економічне партнерство, співробітництво в галузі транспорту, запобігання інцидентів на Каспійському морі і взаємодії прикордонних відомств. Найголовніше, створена юридична основа за багатьма напрямками на довголітній період. Тепер країни «п’ятірки» більше зосередяться на екологічних аспектах розвитку та збереження бiорiвноваги в регіоні, не забуваючи, втім, і про економічні інтереси.
