Історії про українців, які проживають у Польщі та працюють за фахом – все частіше з’являються на шпальтах навіть не українських видань, а польських. Наші фахівці цінуються на польському ринку праці з кількох причин, а ось чи подобається нашим землякам працювати у Польщі – дізнаємось з розмови.

Наша героїня просить про анонімність, хоча є дуже відкритою та щирою дівчиною. Українка приїхала до Польщі 4 роки тому, закінчила один з медичних коледжів на західній Україні, за спеціальністю фельдшер. Більше року дівчині знадобилось для того, аби стати медичною сестрою в одній з Варшавських лікарень.

– Загалом я мала понад 1600 годин практики, працювала по 12 годин у вихідні та свята. Таким чином мені вдалось екстерном здати курс, – розповідає українка.
Дівчина написала у Польщі ліцензіатську роботу, здала різницю у навчальних програмах Польщі та України, тобто зробила все, аби якнайшвидше почати працювати за фахом. Важка робота над собою та над підручниками увінчалась успіхом – зараз наша героїня працює в лікарні, у закритому відділі, де лікують хвороби серця.

«У мене є короткий досвід роботи в Україні – 5 місяців працювала у госпіталі, тому можу порівняти систему робіт і ця різниця колосальна. Наприклад, в Україні можна сказати я нічого не робила і ні за що не відповідала, – говорить дівчина. – Не буду приховувати – у Польщі кращі умови та краща заробітна плата, але й відповідальність тут величезна. Я відповідаю за життя пацієнта, перша реагую і реанімую».

Українка задоволена колективом, говорить, що є співпраця між медсестрою та лікарем, що дуже допомагає у щоденній праці.

«У мене часто питають, чи не відчуваю я раптом дискримінації, бо є українкою. Ні, повірте, – жодної! Я тепер на це питання відповідаю, що я медична сестра narodowości polskiej obywatelstwa ukraińskiego», – підсумовує наша героїня. Вона додає, що питання цінування та шани до роботи медичних працівників у Польщі (незалежно від національності) доволі дискусійне. «Час покаже…», – філософсько відповідає медсестра.

Зараз наша героїня продовжує навчання у магістратурі, захищатиме спеціалізацію анестезіолога. Дівчина мріє про власний будинок та родину! А ми будемо вболівати за неї та за її успіхи.

Пишіть нам, якщо знаєте про подібні успішні історії. Пам’ятаєте, герої нашого часу – серед нас. А можливо це навіть Ви?

Автор: Оксана Денисюк

2 КОММЕНТАРИИ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here