Русский
Polski
Кілька місяців тому в Варшаві видали книгу Діми Гарбовського «Поляк з України», книгу про те, що і як переживають мігранти, приїхавши в Польщу. Творіння автора знайшло позитивні відгуки у читачів, а ми сьогодні дізнаємося про те, чого в книзі немає – як створювався проект, що надихнуло Діму і найголовніше – чи буде продовження історії?
ПС: Діма, ти приїхав до Польщі з сім’єю три роки тому і вже є чим похвалитись – ти написав про це книгу. Що в ній? Твій досвід еміграції?
Діма Гарбовський: це не три роки еміграції, а тільки рік. Книга описує період перед виїздом, як було прийнято рішення, як ми збиралися, пакували валізи і перший рік переїзду – перші враження, перші документи, перша куплена машина, перша знята квартира, перший садок у дитини … І ми намагалися описати все так, як ніби ти дивишся на все через окуляри людини і переживаєш все разом з нею. Ми намагалися написати про це легко, з гумором.
ПС: дійсно, адже, мабуть, якраз цей перший період і найцікавіший – все нове, все вражає. Ти писав польською мовою відразу чи російською, а потім перекладав?
Діма Гарбовський: знаєш, над книгою працювала ціла команда. Вона написана дуже хорошою польською мовою, я такою польською не розмовляю. Відверто кажучи, було дуже багато роботи редакторів, і та редактор, з якою ми безпосередньо працювали – дуже класна дівчина і вона розмовляє польською, російською та англійською. Ми зробили так – частину книги ми написали на польській, по-своєму, як змогли, вона потім підправляла. Частину книги написали по-російськи, а вони переклали. Але ми вичитували кінцеву версію і теж правили, щоб все було по-нашому, наші вирази, фразочки. І третя частина – це ми зустрічалися і просто на диктофон надиктовували то, що ми хотіли написати, тобто щоб не витрачати час на написання. Підсумовуючи – так, основна частина книги була написана польською мовою і … було важко, та дуже.
ПС: чому куди з’явилася ідея написати книгу? Адже давай не будемо гріха таїти – нас, мігрантів, зі східної частини Європи, зараз в Польщі багато і фактично кожен міг би написати свою книгу, виходячи зі свого досвіду. Але зробив це тільки ти!
Діма Гарбовський: маєш рацію, я повністю з тобою згоден, і я навіть не раз говорив про це в своїх інтерв’ю – українців зараз в Польщі багато і якби кожен описав свою історію – то це були б абсолютно різні книги з різними історіями, тому що у кожного завжди свій унікальний шлях. Чому ми написали книгу? В першу чергу через те, що у нас є свій канал на YouTube канал нас дивляться в основному поляки, навіть раніше дивилися, коли ми вели його російською мовою. За порадою моєї мудрої дружини ми перейшли на польську мову, почали описувати наш досвід. Згодом, ми подумали над тим, що було б добре весь наш досвід, який розбитий на різні ролики, зібрати в одне ціле. І книга – це якраз відповідний формат. Потім ми зустрілися з однією журналісткою, і вона запитала у нас: чи не думали ми над тим, щоб книгу написати? Думали, взагалі-то … ось так і вийшов цей проект.
ПС: скільки тривав процес реалізації проекту?
Діма Гарбовський: рік. Ми почали його минулої весни.
ПС: впевнена, що книга користується інтересом серед мігрантів, але, думаю, що вона дуже зацікавила і поляків. Адже вони навіть не знають і не підозрюють з чим стикається іноземець, коли приїжджає до Польщі – дозволу на роботи, на проживання, і т.д. і т.п. Як реагують поляки на книгу?
Діма Гарбовський: добре реагують. І на канал теж добре, у нас позитивні відгуки. Це перша подібна книга, написана людиною з України, яка приїхала до Польщі. Я чую такі відгуки, наприклад, що книга розбиває стереотипи. Адже є певне ставлення, яке склалася про українців і воно не завжди найпозитивніше. Але ж насправді приїжджає багато українців з крутою вищою освітою, які працюють в крутих фірмах, на крутих позиціях або відкривають свій бізнес. Загалом поляки дуже позитивно коментують книгу
ПС: як ти вважаєш, що ця книга дає українцям, а що полякам?
Діма Гарбовський: полякам дає можливість подивитися на весь процес очима тих людей, які приїхали, а приїхало нас багато. І це дуже цікаво, мені здається. Українцям дає можливість побачити себе, пізнати себе. Можливо, хтось скаже: о, дурні, це можна було зробити краще, а хтось скаже – супер, класна ідея. Еміграція – близька і актуальна тема для поляків і для українців.
ПС: як ти думаєш, можливо твоя книга, крім того, що руйнує стереотипи про нас, є маленькою цеглинкою в мосту, який ми будуємо в наших з поляками відносинах? І я зараз не про політику говорю, а про суто людські зв’язки.
Діма Гарбовський: так, безумовно, тим більше, що я дуже далекий від політики і абсолютно в ній не розбираюся. Українці, які приїжджають до Польщі – це звичайні люди зі звичайними проблемами і розуміння того, що у нас схожі проблеми або переживання – воно зближує і об’єднує людей. І якщо книга може цьому посприяти, то я тільки дуже радий.
ПС: пишеться чи друга книга?
Діма Гарбовський: ні … чукча то і не письменник … я ніколи себе письменником не вважав, це перший досвід, та й письменником бути я ніколи не мріяв. Поки що над другою книгою не працюємо, але якщо загоримось, якщо буде про що писати, то все може бути … подивимося!
ФОТО: Empik/Pawel Lacheta
