Міжнародна організація “Відкритий діалог” підозрюється у співпраці з російською розвідкою

Останнім часом члени європейських інститутів все частіше потрапляють під вплив політичної пропаганди сумнівної організації “Відкритий діалог”, що приховує свої справжні цілі під личиною захисту прав людини.

Деякі члени Ради Європи, що контактують з Фундацією “Відкритий діалог” (ОДФ), висловили невдоволення пострадянськими республіками на кшталт Молдови і Казахстану.

Глава ОДФ, Людмила Козловська, відома своєю правозахисною діяльністю. Але крім цього, за деякими даними, вона отримала фінансову підтримку таких одіозних особистостей кримінального світу, як Мухтар Аблязов, В’ячеслав Платон, Наіль Малютін і Аслан Гагієв. Завдяки контактам з ними вона отримала можливість познайомитися з впливовими європейськими фігурами.

Козловська позиціонує себе, як прихильницю громадянського суспільства, що захищає права людини. Але насправді діє в якості лобістської сили, що захищає інтереси таємних покровителів ОДФ, у яких є одна спільна риса – відмивання грошей.

ОДФ створює цим людям хибний імідж на політичних платформах Європи, зображуючи їх у вигляді опозиціонерів переслідуваних за політичні погляди. Зокрема стверджується, що європейським політикам нібито заплатили за критику Молдови і Казахстану.

Фонд Козловської став об’єктом спеціального розслідування The Sunday Times. Журналісти утвердилися у своїх підозрах, що ОДФ взяв участь у відмиванні значної суми грошей (більше 26 млн. фунтів стерлінгів) через шотландські компанії, причому значний шматок пирога (близько 1,5 млн) “поплив” в казну ОДФ.

Проти Козловської розпочаті розслідування в Польщі, Україні та Молдові.

Вільно цитуємо слова держсекретаря РП у закордонних справах Шимона Шинковскі від 25 Квітня 2019 року:

У квітні цього року газета “Sunday Times” опублікувала основну тезу доповіді парламентського комітету Молдови. Мене цікавить питання про участь ОДФ у внутрішніх справах цієї країни і фінансування деяких політичних партій. Журналісти Sunday Times підозрюють ОДФ у привласненні £1,5 млн в якості плати за політичне лобіювання олігархів. На їхню думку, ці компанії повинні були “відмити” близько £26 млн, призначених для організацій, пов’язаних з російською розвідкою, і діють проти країн-опозиціонерів РФ.

Молдавське розслідування. Парламент Молдови опублікував звіт на основі даних Комісії з розслідування. У ньому говориться, що група НВО і ОДФ проводили діяльність, що підриває роботу державних установ. Фінансуванням та організацією таких акцій займалися спецслужби, ворожі Молдові.

Також звіт проливає світло на характер фінансування Козлівської та її Фундації. Джерелом грошових надходжень були угоди з військовими компаніями РФ, на торгівлю яких з ЄС і США накладені санкції. Крім того, прибуток витягувався з постачання військовою технікою держав, що беруть участь в регіональних конфліктах.

Гроші також надходили з офшорів і схем відмивання грошей “Laundromat”.

У доповіді додано: заплутаний механізм, через який фінансується ОДФ, має всі ознаки схеми відмивання грошей, властивої фінансовій розвідці певних спецслужб.

Парламент Молдови, 2018 р.:

Насправді Людмила Козловська і її фундація – лише коліщатко в схемі лобіювання та впливу на різні міжнародні інститути, а також захисту інтересів осіб, які незаконно нажили своє багатство.

Далі в доповіді зазначено, що ОДФ і пані Козловська пов’язані з російськими спецслужбами і залежать від них, будучи по суті інструментом інтервенції м’якої сили, застосовуваним РФ в гібридній війні проти держав, що становлять загрозу геополітичним домаганням Російської Федерації в Східній Європі.

Колишній співробітник ОДФ, який побажав залишитися анонімним, заявив, що основна увага Фонду спрямована на Казахстан. Колишній керівник казахстанського БТА банку Мухтар Аблязов, засуджений за організацію вбивства попередника і розкрадання близько $7,6 млрд, намагається через Козловську створити мережу в рамках Парламентської асамблеї Ради Європи.

Мета цих інсинуацій – створити атмосферу брехні і підозрілості, сформувати мережу депутатів, які будуть втручатися в політику Казахстану на тій підставі, що там нібито досі диктаторський режим, а Аблязов і іже з ним – борці з цим режимом. Частково їм вдалося посіяти зерно наклепу серед деяких депутатів.

Між тим, французький депутат Європарламенту Ніколя Бей відкрито назвав Аблязова організатором фонду “Відкритий діалог” і заявив, що фінансування цієї організації викликає багато питань.

Депутат висловив сумніви щодо того, що Аблязова можна вважати жертвою політичних переслідувань і опозиціонером.

При цьому інші члени європейських інститутів (Роберто Рампи, Франк Швабе, Штефан Шеннах, Пітер Омцигт), взяли на віру химерну версію ОДФ.

Наприклад, Франк Швабе, голова групи соціалістів, демократів і зелених в Парламентській асамблеї Ради Європи, активно підтримує фонд Козловської серед своїх колег.

Схоже, цей політик не бажає знати, що пані Козловська підозрюється у зв’язках з Кремлем і відмиванні грошей. Інакше він би не став допомагати їй отримати тимчасову візу в Німеччину, після того, як польське Агентство внутрішньої безпеки внесло главу ОДФ в Шенгенський чорний список.

Ще одна значуща фігура в цій історії – президент італійської Ліги прав людини Антоніо Станго. У 2018-му він відвідав нині підслідного казахстанського бізнесмена Іскандера Еримбетова, який звинувачується у відмиванні грошей.

Деякі з названих “друзів” ОДФ непослідовні в своїх симпатіях.

Так, політик з Нідерландів Пітер Омцігт, який став членом ПАРЄ в 2010 році, спочатку висловив стурбованість політичною ситуацією у Вірменії. Але в 2012-му його погляди повністю змінилися і він почав критикувати Азербайджан за недотримання прав людини в країні.

Ще один прихильник Ablyazov & Kozlovska, Штефан Шеннах, депутат від Австрії, сам став учасником корупційного скандалу в рамках ПАРЄ. Він порушив Кодекс поведінки доповідачів Парламентської Асамблеї та Кодекс поведінки Комітету зі спостереження, а також Кодекс поведінки ПАРЄ.

І ще такий факт: згідно зі звітом, опублікованим зусиллями ряду європейських ЗМІ та антикорупційних організацій, правляча еліта Азербайджану “відмила” 2.9 млрд доларів. Парламентарії Баку підкуповували політиків в Європі і набували предметів розкоші.

Гарні перспективи відкриває партнерство між членами різних об’єднань у парламенті. Необхідно, щоб представників окремих рухів об’єднували правозахисні та демократичні цілі. Це сприяє подоланню розбіжностей у питаннях політики, розвитку управлінської системи в цілому.

Неурядові структури і громадянське суспільство повинні бути відкриті для політичних дебатів і співпраці з членами парламенту. Але вищезгадані депутати тільки прикривалися правозахисними гаслами, а насправді були дуже далекі від проходження благородним європейським ідеалам.

Заяви таких політиків використовуються олігархами для отримання влади, зокрема Платоном і Аблязовим. Суспільство зацікавлене в розкритті з’ясувати зв’язків парламентаріїв з НУО, подібними до Відкритого діалогу. Рада Європи теж не бажає вкрай втратити довіру громадян.