Українка балотується до Сейму

Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Rosyjski. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.

Передвиборча кампанія у Польщі все більше набирає обертів, з усіх усюд чути чергові політичні обіцянки та заохочування партій обрати саме їх. У 19 виборчий округ Варшава і закордон гучно увійшла Мирослава Керик – громадська активістка, яка 17 років живе у Польщі, очолює Фонд «Наш вибір» і знає про проблеми мігрантів зсередини.

Мирослава висувається від списку «Громадянської коаліції», яка об’єднала партії «Громадянська платформа», «Сучасна», «Зелені» та «Польська ініціатива». Позапартійна, активна та наполеглива Мирослава знайшла кілька хвилин у своєму надщільному графіку для нас, аби розповісти про цікавинки передвиборчої кампанії, свою програму та бачення змін польського законодавства на користь громадян Польщі та мігрантів.

ПС: Мирославо, розкажи як було прийнято рішення балотуватись і йти в політику?

Мирослава Керик: по-перше, раніше я не бачила себе у політиці, оскільки багато років займаюсь і продовжую займатись громадською діяльністю. Але у певний момент прийшла криза – коли ти працюєш-працюєш, а так насправді знаходишся на тому самому місці. Тобто, ти досліджуєш, вивчаєш пропозиції, які потрібно внести, але більше нічого не можеш зробити. І це таке відчуття не тільки в мене, але й в інших організаціях з експертською думкою та в науковців, які займаються інтеграцією іноземців. Але їх голос не чують. Тому, коли мені запропонували балотуватись, я наважилась і вирішила переступити цю межу. Прийняла це рішення для того, щоб бути тим містком за допомогою якого ми будемо (якщо мене виберуть) втілювати у життя ті наші напрацювання. Це одна з причин. Друга – зараз дуже багато мігрантів з України, вони є невід’ємною частиною вже польської економіки і важливо, щоб був хтось у парламенті, хто цю тему знає з практики, знає про проблеми і має пропозиції для їх вирішення. І третя причина – на мою думку, у парламенті повинен бути хтось, хто б представляв інтереси мігрантів з України, які мають громадянство і які планують своє подальше життя у Польщі. Це ж стосується української меншини, яка раніше мала презентацію у Сеймі, але у теперішньому скликанні її немає. Відповідно ці три передумови і послужили прийняттю цього рішення. Це шанс, це виклик і можливість навчитись співпрацювати з політиками, переконувати їх до своєї точки зору.

ПС: чи можна сказати, що твоє рішення поєднати громадський сектор та політичну діяльність – це свого роду відповідь на міграційну політику чи її відсутність) правлячої партії?

Мирослава Керик: опрацювання інтеграційної та міграційної програми Польщі – це один з тих пунктів, якими я б могла займатись. У Польщі ситуація виглядає так – з одного боку ми маємо досить ліберальний доступ до ринку праці і це теж є певна політика. А з другої сторони немає бачення, як ми бачимо міграцію, як ми хочемо мігрантів інтегрувати. Нещодавно польський уряд оприлюднив проект міграційної програми і ми там побачили, що до міграції ставляться, як до загрози. Речі, написані там доволі контроверсійні, наприклад, що мігранти повинні асимілюватись, а не інтегруватись і т.д. Тобто, там було доволі багато речей, які порушують польську Конституцію, не говорячи про права людини. На щастя, цей документ залишився тільки проектом.

Я вважаю, що Польща повинна продумати, які вона має пріоритети і що вона хоче в контексті ринку праці. Адже Польща потребує робочих рук, відтак повинна подумати над тим, як активізувати мігрантів і навчитись ставитись до них не як до осіб, які тимчасово приїхали попрацювати, а до людей, які мають своє потреби і виклики, і які можуть допомагати розвиватись Польщі не тільки економічно. Йдеться про те, щоб допомогти мігранту інтегруватись у польське середовище, а з другої сторони потрібно працювати з польським суспільством, навчити його спільно жити з мігрантами. Підсумовуючи, повинна бути праця різних установ, включаючи громадський сектор, щоб випрацювати міграційну політику, яка базуватиметься на тому як Польща бачить міграцію, а з другого боку ця політика буде успішно інтегрувати людей, які приїжджають сюди з інших країн.

ПС: окрім міграційно-інтеграційної теми, яка тема ще може бути тобі близька у Сеймі, якщо тебе оберуть?

Мирослава Керик: це питання українців на ринку праці. Ми це питання досліджуємо давно і бачимо певні патології, які стосуються як мігрантів, так і поляків. Протягом останніх 5 років дуже розвинулась система посередників, які працевлаштовують на великі підприємства не тільки мігрантів, але й поляків. І ці працівники працюють за мінімальну ставку, вони не мають такого захисту, як ті, хто працевлаштований «на пряму». Наприклад, раніше вони навіть не могли бути членами профспілок, але зараз вже ситуація змінилась – і можуть, але їх все одно немає у колективному договорі – вони не мають захисту зі сторони працівників. Є дуже багато зловживань щодо мігрантських і польських працівників. Тому тут потрібно працювати у двох напрямках – з однією сторони не перешкоджати розвитку економіки Польщі, але і думати про тих людей, які працюють і не мають належного захисту. Це те, що буде корисним як для мігрантів, так і для поляків. Теж права жінок на ринку праці – щоб мали рівні умови, повинна бути постійна державна підтримка центрів, які займаються особами які постраждали від насилля.

ПС: якщо говорити про партію – партія обрала тебе чи ти обрала партію?

Мирослава Керик: я отримала пропозицію від коаліції – це ширше, аніж одна партія, яка задекларувала, що хоче залучити до свого списку громадських активістів. Тому я не йду як член партії, до речі я не є членом жодної партії, я йду як громадська діячка. Так, вони мене обрали, але погляди коаліції мені близькі, я їх потенційний виборець. Відповідно, це не було протиріч з моїми поглядами.

ПС: передвиборча кампанія коротка, тому працювати потрібно швидко та ефективно. У цьому можуть допомогти кошти, тому не можу не спитати про фінансування – звідки беруться гроші на кампанію?

Мирослава Керик: у Польщі це виглядає так: ми, кандидати, повинні самі собі зібрати кошти на кампанію і це фінансування йде через комітет. Я зібрала небагато і пов’язано це з тим, що у мене був певний ліміт, який встановлений законодавчо. Тому моя кампанія ґрунтується переважно на добрій волі знайомих та друзів і на мінімальних фінансах, щоб надрукувати листівки і плакати. Вистачить тільки на це. Часто громадські діячі саме так і функціонують і це нормально. До слова, всі видатки дуже контролюються виборчою комісією, я, наприклад, не можу піти і сама собі надрукувати листівки зі своїх коштів. Все через штаб. Я отримала інструкцію на кілька сторінок про те, чого я не можу робити і як фінансувати свою кампанію.

ПС: чи робиш сильний акцент на соціальні мережі, сама встигаєш цим займатись чи хтось допомагає? І все ж таки чому віддаєш перевагу – своїй присутності в інтернеті чи особистим зустрічам з людьми?

Мирослава Керик: є друзі, які мені допомагають і радять що робити, але досить багато я роблю сама. А щодо зустрічей – це дуже розпорошено, моя цільова група, якій близькі мої ідеї, живе на території всією Варшави дійти до кожного особисто доволі складно. Тому соціальні мережі – основний спосіб інформування. Точно плануємо роздавати листівки і розвішувати плакати, а щодо особистих зустрічей – наразі обдумуємо таку можливість. Окрім того, я постійно буваю на різних конференціях, зустрічах, де бувають мої потенційні виборці і не втрачаю можливості особисто з ними говорити, слухати про їх потреби і заохочувати мене обрати. Це процес, доволі інтенсивний і він йде.

Щиро бажаємо Мирославі перемоги та вболіваємо за її успіх!