Українська
Русский
Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Rosyjski. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.
Кожен, хто коли-небудь перетинав польсько-український кордон на машині або автобусі, знає про всі «пам’ятки», пов’язані з цим процесом. Йдеться про очікування в довгих чергах десятків інших автомобілів, часто без можливості користуватися туалетом. У чому причина даних незручностей і як можна змінити ситуацію? Детальніше у всьому розібралися фахівці з Eastbook.eu.
З трьох нешенгенських країн, що є сусідами з Польщею (Україна, Білорусія, Росія), кордон з Україною є найвелелюднішій. За європейськими даними, в 2017 році польсько-український кордон перетнуло 22,6 мільйона осіб. Найпопулярнішим був автомобільний і пішохідний перехід «Шегині-Медика», яким користувалися 5,5 мільйона чоловік, тобто в середньому тут було більше 15 000 чоловік на кожен день. Це і є відповідь на те, чому ж черги настільки довгі.
«З’явилося повідомлення про намір побудувати п’ять нових прикордонних пунктів. Найбільш перспективним може бути перетин Махловіце-Ніжаньковіце. Тільки польська сторона виділила 100 мільйонів злотих на його будівництво в 2018 році. На даний момент Польща підготувала проектну документацію. Україна повинна в першу чергу подбати про ремонт дороги в Ніжаньковіце. В кінці 2018 роки для цієї мети були виділені кошти», – заявила європейський аналітик Катерина Кульчицька під час семінару активістів польсько-українського соціального проекту «Кордон з людським обличчям».
У той же час через тривалі бюрократичні процеси поки невідомо, як довго може тривати процес відкриття нових переходів. Цілком можливо, що на це підуть довгі роки.
Польська сторона в діалозі з Україною звертає увагу на якість існуючих прикордонних переходів, стверджуючи, що немає сенсу відкривати нові переходи, поки старі не працюватимуть з максимальною ефективністю. Однією з найважливіших інфраструктурних проблем є якість доріг на українській стороні.
«У 2015 році було підписано угоду між Польщею і Україною про надання кредиту в розмірі 100 мільйонів євро терміном на 30 років. Ми проконсультувалися з Міністерством інфраструктури України, яке повідомило, що кредит в даний час знаходиться в «напівзамороженому» стані. Теоретично, існує угода щодо використання цих коштів, але насправді кредит не використовується. Тому невеликі кошти з українського бюджету виділяються на реконструкцію доріг. Наприклад, в 2018 році заплановано реконструкцію 1,2 км дороги в Ніжаньковіце», – зазначила Кульчицька.
Плюс до всього повільна робота інформаційних систем на кордоні виявляється важливою проблемою, через яку час очікування збільшується.
Європейські експерти в дослідженні «Анатомія українського кордону» також відзначають проблему жахливого стану туалетів на прикордонних переходах. Крім малої кількості, вони ще й часто погано обладнані, неохайні і в деяких місцях навіть платні.
Є також кілька пішохідних переходів на кордоні. На даний момент дійсно працює тільки один – Шегині-Медика. Також проблематично перетнути кордон на велосипеді. Якщо відповідно до польського законодавства велосипед вважається транспортним засобом і на ньому можна перетинати кордон, точно так, як на автомобілі або мотоциклі, то в українському законодавстві не вказано, як саме поводитися з велосипедом. Тому проходження велосипедиста через кордон залежить від рішення конкретного прикордонника.
Час перетину кордону також залежить від порядку дій митників і прикордонників, які працюють на деяких пунктах пропуску швидше, а в деяких – повільніше. Згідно з дослідженням «Європа без бар’єрів», середній час очікування в самій перевантаженої точці «Szehyni-Medyka» менше, ніж в сусідній «Krakowiec-Korczowa» – це 4,5 і 5 годин відповідно.
У вересні минулого року Державна фіскальна служба України повідомила, що на переходах у Львівській області були великі черги через «мовчазного протесту» з польського боку. Польські та українські ЗМІ повідомляли тоді, що завдяки так званоиу «Італійському страйку», тобто завдяки повільному і надзвичайно прискіпливому виконанню своїх обов’язків, прикордонники хотіли б підвищити свою зарплату з своїх менеджерів.
Одним із способів запобігання подібних ситуацій в майбутньому і підвищення ефективності роботи на кордоні, мабуть, є запровадження спільного контролю на пунктах пропуску. Робота в одному місці представників всіх служб обох країн дозволяє не тільки прискорити перетин кордону, але і запобігає випадкам італійського страйку, корупції або неналежного виконання обов’язків, завдяки тому, що працівники з обох країн «дивляться один на одного». На даний момент на кордоні є три пункти перетину зі спільним контролем: «Угринов-Долбичув», «Смільниця-Кросценко» і «Грушув-Будомєж».
«Хоча близько 2 мільйонів осіб проходять через ці переходи щороку, процедура перетину кордону проходить швидше, ніж де б то не було, завдяки спільному механізму контролю. Сьогодні цей процес проводиться один за іншим – спочатку перевіряють українські митники, а вже потім польські. Однак все робиться в одній кімнаті, завдяки чому виграється час », – каже Катерина Кульчицька.
Однак введення спільного контролю на найбільших переходах, таких як „Szehyni-Medyka” або „Krakowiec-Korczowa”, стикається з низкою проблем, які ще не вирішені. По-перше, законодавство ЄС не дозволяє польським прикордонникам працювати на спільних пунктах пропуску, розташованих на території України. По-друге, ці пункти пропуску не призначені для того, щоб здійснити таку ідею.
Немає сенсу очікувати, що обидві країни візьмуться за якісь заходи, щодо прискорення проходження прикордонного контролю.
Ми звернулися в Державну фіскальну службу України, яка займається питаннями фінансування інфраструктури на кордоні. Нам повідомили, що в 2019 році були заплановані кошти на коригування проектної документації для реконструкції міжнародного автомобільного переходу „Uściług-Zosin”. Крім того, установа розраховує відкрити прохід «Ніжаньковіце-Махловіце», але, як воно стверджує, дата його запуску залежить від польської сторони. Це все заплановане на 2019 рік, – каже менеджер з європейських комунікацій Павло Кравчук.
Поки «політичної волі» не існує, щоб змінити існуючу ситуацію. Дивно, що тема кордону не обговорювалася на місцевих виборах в Польщі (зокрема, в прикордонних воєводствах Підкарпатському та Люблінському). Кандидати на президентських виборах в Україні теж не бачать проблеми. Тим не менш, це не причина, щоб перестати говорити про це – і на цьому фокусуються активісти і неурядові організації по обидва боки кордону.
Підписуйтесь на наш канал в Telegram та слідкуйте за новинами Польщі!
Переглядайте свіжі вакансії на нашому сайті і знаходьте хорошу роботу.
Є питання? Залиште повідомлення в розділі «Питання-відповідь» і безкоштовно отримайте консультацію юриста.
У 2018 році понад 21 млн осіб перетнули польсько-український кордон
Водій автобуса Краків-Житомир по дорозі «загубив» пасажирку-пенсіонерку
Цього року побудують другий пішохідний перехід на кордоні України і Польщі
Любов не має меж: іноземець поспішав до коханої хотів нелегально перетнути кордон
