Повернення громадян з Сирії: як Казахстан став прикладом для інших країн

Цього року Казахстан зміг вивезти 595 своїх громадян, які з різних причин опинилися в зоні конфліктів в Сирії. Операція отримала назву «Жусан» і проводилася в чотири етапи. Процес вимагав не тільки ретельної підготовки і тонко продуманих дій, а й чималих зусиль по адаптації та повернення евакуйованих казахстанців до нормального життя. Владі країни вдалося на дуже високому рівні впоратися з цим непростим завданням. Зараз досвід Казахстану уважно вивчають і переймають інші країни, які хочуть повернути своїх громадян назад додому.

З січня по червень 2019 року Казахстан в чотири етапи провів операцію «Жусан» щодо виведення з Сирії своїх громадян, які з різних обставин опинилися в зоні терористичної активності. Операція отримала назву «Жусан», яка перекладається з казахської мови як «гіркий полин». Рішення про проведення операції взяли на найвищому політичному рівні, з ініціативи першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

В рамках операції відвідували табори і в’язниці на території Сирії та Іраку, щоб знайти та ідентифікувати громадян Казахстану, в першу чергу, жінок і дітей. Порятунок жертв сирійської війни носив гуманітарний характер. Перш за все, стояло завдання врятувати дітей, які не з власної волі опинилися заручниками ситуації.

За чотири етапи проведення операції «Жусан» в січні, травні та червні 2019 року через Сирії евакуювали 595 казахстанців. Серед них 33 чоловіки, 156 жінок і 406 дітей (з них 31 – сироти). По прибуттю в Казахстан 45 осіб (33 чоловіки та 12 жінок) залучили до відповідальності за скоєні злочини відповідно до законодавства РК. Відносно ще 4 жінок обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Всіх прибулих в Казахстан жінок і дітей розміщували на 1 місяць в Центр реабілітації та адаптації в місті Актау, розташованому на березі Каспійського моря. Після цього врятовані люди змогли повернутися в свої міста проживання в Казахстані. Однак вони продовжують перебувати під опікою держави. Їм надають психологічну та юридичну підтримку, допомагають знайти роботу і повернутися до повноцінного життя в центрах соціально-психологічної та правової допомоги «Шанс».

Такі зусилля не могли залишитися непоміченими. За інформацією офіційних осіб, на адресу Казахстану звернулися представники інших держав для отримання інформації про проведену роботу. Серед них Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Азербайджан, Франція, Бельгія і Косово. Зокрема, Узбекистан вже повернув 156 жінок і дітей з таборів Сирії, Таджикистан повернув з іракських в’язниць 84 дитини, матері яких відбувають покарання. Азербайджан і Киргизстан розглядають питання про повернення своїх громадян.

Так, в Киргизстані з ініціативою про повернення своїх громадян із зон бойових дій в Сирії виступив правозахисний центр «КИЛИМ Шами». Його керівник Азіза Абдірасулова виступила на щорічній конференції БДІПЛ ОБСЄ, яка проходила з 16 по 27 вересня у Варшаві. Вона закликала визнати жінок і дітей жертвами сирійської війни і радикального екстремізму і утриматися від страти по відношенню до жінок, які перебувають в іракських в’язницях.

«Закликаю БДІПЛ ОБСЄ і Республіку Киргизстан, свою Батьківщину, влаштувати процес повернення дітей і жінок, щоб до зими уникнути гуманітарної катастрофи. Я дякую Казахстан, який в цьому відношенні став прикладом для інших країн і закликаю його забезпечити доступ для інших правозахисних міжнародних організацій з вивчення досвіду і продовжувати в такому ж дусі по поверненню своїх громадян», – сказала Азіза Абдірасулова під час свого виступу на конференції БДІПЛ ОБСЄ .

За словами правозахисниці, на північно-східній території Сирії на даний момент є чотири табори, де знаходяться близько 75 000 жінок і дітей з понад 80 країн світу. Умови там дуже важкі, людям доводиться буквально виживати. Відсутність повноцінного харчування, сильні перепади температури, приватні епідемії інфекційних захворювань і брак медичної допомоги робить життя людей в цьому місці нестерпною. «Необхідно прискорити процес їх повернення. Це наші жінки, вони в цій війні не винні», – підкреслює Азіза Абдірасулова.

Керівник центру «КИЛИМ Шами» наводить офіційні дані, згідно з якими з Киргизстану поїхали близько 850 осіб, серед них 150 жінок, ще стільки ж, за попередніми даними, загинули: «В нашу організацію звернулися близько 125 родичів киргизьких жінок, які перебувають у всіх чотирьох таборах Сирії. 20 жінок перебувають у в’язницях і, на жаль, засуджені до смертної кари. 80 дітей перебувають в тюрмах разом з матерями», – розповіла Азіза Абдірасулова в інтерв’ю Poland2day.com.

Для отримання необхідної інформації по поверненню своїх громадян керівник правозахисного центру «КИЛИМ Шами» Азіза Абдірасулова спільно з представником громадського фонду «Відкрита позиція» Дмитром шинок детально вивчили досвід Казахстану.

«Ми їздили в Казахстан, проводили дослідження і зустрічалися з тих, хто повертається. Я вдячна Казахстану, тому що після спецоперації «Жусан» наша влада замислюються про евакуацію своїх громадян з Сирії. Але для цього потрібні гроші не тільки на їх доставку, а й реабілітацію і лікування. Самостійно повернутися вони не можуть тому, що ні у кого з них немає документів. Вони знаходяться під контролем курдських бойовиків», – пояснює Азіза Абдірасулова.

З 17 по 20 вересня Азіза Абдірасулова і Дмитро Кабак перебували з візитом в Казахстані, де їм надали доступ до всіх необхідних документів та відповідним центрам. Офіційні особи РК сприяли в забезпеченні доступу до установ в місті Нур-Султан, на базі яких проводився процес реінтеграції та адаптації повернутих людей. Дослідники проводили інтерв’ю з постраждалими, розмовляли з психологами, юристами, медичними та соціальними працівниками. Зустрічалися з офіційними особами МЗС, КНБ, уповноваженим з прав людини в РК, представниками громадського фонду «Право» та «Відкритий світ». Громадські працівники зібрали велику кількість важливої ​​інформації і в результаті цього візиту була створена доповідь «Робота з тими, хто повертається з Сирії та Іраку: досвід Казахстану». Згодом цього візиту була створена робоча група, дане дослідження передадуть уряду Киргизстану, щоб воно змогло вивчити приклад РК.

«Казахстан дав нам дуже великий досвід. На урядовому рівні – від підготовки та вивезення, через які канали він відбувався і які технічні засоби були задіяні. Про те, як треба вести переговорний процес, як відвідувати табори і проводити ідентифікацію – геномної експертизу. Також дуже добре в Казахстані проходила реабілітація. Після неї люди вже можуть повноцінно повертатися в суспільство», – зазначила Азіза Абдірасулова.

Центр в Актау став майданчиком, на якій надавали медичну допомогу, проводили обстеження з різних видів захворювань і проводили лікування. В рамках роботи по ресоцілізаціі одним з напрямків стало навчання робітничим спеціальностям на базі центрів реабілітації.

«Я рада, що вони довірилися, пустили нас, забезпечили зустріч з жінками, дітьми, показали, де вони знаходяться. У нас відбулася зустріч з кількома жінками. Одна жінка в такому центрі навчилася водінню і отримала права. Родичі купили їй маленьку машину і тепер вона працює таксистом і заробляє собі на життя. В іншої жінки виявилися здібності до мов. Вона добре знає турецьку, арабську, російську і казахську. Тому її із задоволенням взяли перекладачем в коледж. І вона зараз дуже добре заробляє», – поділилася враженнями глава центру« КИЛИМИ Шами ».

Завданням керівника громадського фонду «Відкрита позиція» Дмитра Шинку за підсумками візиту в Казахстан було уявити точний і змістовний документ, описати, що було зроблено і надати далі владі для прийняття рішень.

«Я думаю, цей досвід буде всюди корисний. По Казахстану у нас хороші дані. Повністю вся статистика надана МЗС РК. Тому ми її обробили і опублікували. Я думаю, що, якщо люди зі знанням, з досвідом прочитають наш звіт, вони будуть хоча б розуміти, які питання потрібно буде врахувати, якщо буде прийнято політичне рішення», – вважає Дмитро Кабак.

Казахстан, як провідна держава в Центральній Азії, набував досвіду в міру вирішення виникаючих завдань. Рішення деяких питань входило в компетенцію різних органів влади, отже, була потрібна координація роботи. Рада безпеки і основна спецслужба країни – КНБ розглядали свої зусилля, як внесок в міжнародне дозвіл сирійського питання шляхом мінімізації кількості громадян Казахстану в зоні конфлікту.