Роль Казахстану в посиленні впливу Ради Безпеки ООН на світові процеси

Нещодавно Казахстан завершив своє непостійне членство в Раді Безпеки ООН. За два роки найбільша країна Центральної Азії зробила максимум для того, щоб зміцнити положення Організації, як світового політичного регулятора безпеки.

Після розпаду Радянського Союзу Казахстан отримав у «спадок» запаси зброї, які автоматично зробили республіку однією з найбільших ядерних держав світу. На 1991 рік Казахстан володів четвертим у світі за потужністю ядерним потенціалом. Але незабаром країна вирішила згорнути ядерну програму. Вже в 1992 році республіка повністю відмовилася від володіння ядерною зброєю і стала першою і єдиною в світі країною, яка добровільно відмовилася від зброї масового ураження.

З тих пір Казахстан на світовій арені дотримується політики мирного врегулювання будь-яких конфліктів та максимального розширення Договору про нерозповсюдження.

Саме це і намагалася донести республіка під час перебування в Радбезі ООН в рамках головування. У січні 2018 року Казахстан провів спеціальне засідання на тему нерозповсюдження зброї масового знищення (ЗМЗ), міри довіри. Тоді прийняли виняткову заяву голови Радбезу ООН. У ньому говорилося, що всеосяжна стратегія запобігання конфліктів повинна включати в себе раннє попередження, превентивне розгортання, посередництво, підтримання миру, нерозповсюдження, заходи підзвітності, а також пост-конфліктне миростроительство. В документ також вперше потрапили проблеми нерозповсюдження зброї масового знищення. В цьому і полягає унікальність прийнятого документа.

При цьому Казахстан став одним з ініціаторів модифікації Організації Об’єднаних Націй в більш послідовну, інтегровану і ефективну структуру. Вона зможе більш ефективно використовувати інструменти запобігання конфліктів і превентивної дипломатії. У тому числі, завдяки співпраці з регіональними та субрегіональними організаціями.

Саме цей пункт продемонстрував, що ООН визнає ступінь впливу на політичні процеси різних регіональних об’єднань, серед яких і розвиваються країни, що не входять у Велику двадцятку.

Казахстана вважає, що Радбез у своєму теперішньому стані більше не відображає реалії світу. Одна з причин цього – ключові гравці РБ ООН відмовляються визнавати поява нових центрів сили, які з’явилися за останні двадцять років. А їх вплив на світову економіку і політику розвивається сектора постійно зростає.

В Астані впевнені, що чисельність і чисельність постійного складу СБ необхідно розширити і включити в нього представників усіх регіонів світу (в т. ч. Африка, Латинська Америка і Південно-Східна Азія). При цьому країна виступає за необхідність пакетного реформування, в рамках якого розглядаються питання про право вето, взаємозв’язку між Генеральною Асамблеєю і Радою Безпеки.

Ця така позиція Казахстану дуже чітко проявилася щодо рішень, які Радбез виносив з питань ситуації на Близькому Сході, Сирії та КНДР. Вона продемонструвала, що світ, що розвивається, може стати противагою політичному продавлюванню інтересів великих держав, включаючи США і Росію.

Наприклад, Сполучені Штати виступали за посилення санкцій проти Північної Кореї і навіть можливу військову операцію проти цієї країни. Всупереч цьому, Астана запропонувала створити дорожню карту по звільненню Північної Кореї від ядерного арсеналу. І вказала на те, що ядерні держави повинні дати КНДР тверді гарантії.

Під час свого виступу на засіданні Радбезу Президент Казахстану запропонував відмовитися від поділу країн на військові блоки, оскільки «їх існування стає провокуючим і безглуздим». А врегулювати ядерну проблему Північної Кореї допоможе повернення в Міжнародне життя політичної довіри і системного діалогу.

Казахстан відмовився підтримати позицію США щодо посилення санкцій проти КНДР, але не підтримав і позицію Москви щодо зниження санкційного тиску на Пхеньян. Вважаючи, що до питань санкцій можна буде повернутися лише після реальних кроків з врегулювання ситуації на Корейському півострові в цілому.

Така позиція Казахстану, який виступав в Радбезі з позиції денуклеаризації регіону в цілому, стала стимулом для повернення до діалогу двох Корей.

Ще одне чимале досягнення Казахстану-врівноваження конфлікту, що розвивається між США і Росією з сирійського питання. У цій ситуації Казахстан також виступив на нейтральній стороні і не дав можливості одному або іншому протиборчому військовому блоку просунути свою позицію. Республіка від імені світу, що розвивається не підтримала резолюцію США про заснування нового механізму розслідування хімічних атак в Сирії. Однак утрималася і щодо Російської резолюції, яка вимагала “негайно припинити агресію щодо Сирії”.

Позиція Казахстану тоді підтримали багато учасників Радбезу. Вона полягала у вирішенні внутрішньосирійського конфлікту політико-дипломатичними засобами. Причому, свою згоду в політичному діалозі, запропонованому Астаною, висловили всі сторони цього конфлікту.

Переговорний майданчик, запропонована Казахстаном, так званий Астанинський процес, став першим в історії громадянської війни в Сирії, коли в ході мирного врегулювання за столом переговорів виявилися влади САР, так і протиборчі їм опозиціонери. У процесі також брали участь представники ООН і країн-гарантів (Росія, Туреччина, Іран). США виступають в ролі країни-спостерігача.

Важливим підсумком роботи Казахстану в РБ ООН стало лобіювання додання Радбезу політичного впливу. Від рекомендацій Радбез перейшов до політичних заяв. І першим з них стала заява голови Радбезу-документ, спрямований на посилення заходів довіри в рамках нерозповсюдження ОМУ.

Казахстан пролобіював і прийняття Генасамблеєю ООН кодексу поведінки про досягнення миру, вільного від тероризму. Документ, який запропонувала країна, став важливою подією для зміцнення системи ООН проти тероризму. Його підписали міністри закордонних справ і високими представниками понад 70 держав світу.

Казахстан в період головування в ряді структур РБ ООН особливо акцентував увагу на Центральній Азії та Афганістані. Адже республіка стала першою країною регіону, яку обрали до Ради Безпеки ООН.

За ініціативою Казахстану пройшла і перша з 2010 року польова місія делегації РБ ООН в Кабул в січні минулого року. Це дозволило Радбезу зрозуміти ситуацію і дати об’єктивне розуміння реальних інтересів і пріоритетів країни та її мирного населення.

Заява Голови РБ ООН, прийняте невдовзі після закінчення місії в Кабулі, підкреслює важливість розвитку регіонального, міжрегіонального та міжнародного співробітництва для забезпечення тривалого миру, стабільності та сталого розвитку в Афганістані і Центральній Азії. У документі також міститься важливий пункт про свою підтримку Радбезом спільних зусиль країн регіону з розширення зони миру, співпраці і процвітання.

Присутність Казахстану в Радбезі показало, що залучення впливових країн світу, що розвивається, до політики управління миропостроения дає непогані результати. І сприяє не тільки зростанню ефективності процесів врегулювання конфліктів, але в цілому змінює підходи до розуміння нової картини світу.

В цілому ж, це веде до посилення впливу Ради Безпеки ООН на процеси, що відбуваються. Що вкрай важливо на тлі істотно зіпсованої репутації останніх десятиліть.